ПКУ встановлює перелік надходжень, які не включаються до доходу платника єдиного податку (п. 292.11 ПКУ). Серед них – суми коштів та вартість майна, внесені засновниками/учасниками до статутного капіталу платника ЄП (п.п. 8 п. 292.11 ПКУ). Тобто класичні внески в обмін на корпоративні права (частку в статутному капіталі) не формують базу оподаткування єдиним податком.
При цьому глава 1 розд. XIV ПКУ не містить інших спеціальних винятків для внесків, зроблених без обміну на корпоративні права. Податківці роблять важливе розмежування:
- якщо внесення коштів або майна передбачає отримання/збільшення корпоративних прав, емітованих юрособою (фактично – внесок у статутний капітал при його формуванні або збільшенні), то такі суми не включаються до доходу платника ЄП 3‑ї групи;
- якщо ж учасник вносить кошти до додаткового капіталу без зміни розміру статутного капіталу, і за цим не стоїть операція розміщення корпоративних прав, такі кошти можуть кваліфікуватися як безповоротна фінансова допомога.
Безповоротна фінансова допомога у розумінні п.п. 14.1.257 ПКУ – це, зокрема, сума коштів, передана платнику податків за договором дарування чи іншим подібним договором або навіть без укладення договору, без зобов’язання повернення. Для юрособи‑єдинника така допомога включається до бази оподаткування єдиним податком як дохід у грошовій формі.
Висновок для ТОВ на ЄП 3‑ї групи:
- щоб уникнути оподаткування внеску учасника, поповнення бізнесу коштами/майном слід оформлювати саме як внесок до статутного капіталу в обмін на корпоративні права (з відповідними змінами до статуту, держреєстрацією, відображенням у корпоративному обліку);
- просте внесення грошей у додатковий капітал без зміни статутного капіталу та без прив’язки до емісії/зміни частки учасника податкова може розцінити як безповоротну фіндопомогу, яку потрібно оподаткувати єдиним податком.