Помилково зараховані кошти. Що з ПДВ?

Чи підлягають оподаткуванню ПДВ кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача з вини платника, якщо договірні відносини щодо постачання товарів/послуг наявні/відсутні?

Коли платник податків поставив питання до ДПС:”Чи підлягають оподаткуванню ПДВ кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача з вини платника, якщо договірні відносини щодо постачання товарів/послуг наявні/відсутні?”

Відповідь ДПС – це рекомендація звернутись до них із запитом на отримання індивідуальної податкової консультації у порядку, передбаченому нормами статті 52 ПКУ.

Далі будемо аналізувати усі важливі аспекти розв’язання даного питання.

При помилковому зарахуванні коштів ПДВ-зобов’язання зазвичай не виникають, якщо кошти повернуто, а договірні відносини з платником відсутні. Якщо помилка відбулася між контрагентами, рекомендується скласти та повернути кошти протягом 3-5 днів. Важливий нюанс полягає у тому, що помилку потрібно документально підтвердити (листування, банківські документи, повернення коштів тощо) і в розумні строки врегулювати (повернути або правильно перерахувати).

Якщо кошти помилково зараховані неналежному отримувачу (тобто особі, з якою у платника немає відносин за конкретною поставкою) і між платниками:

  • немає договору щодо постачання товарів/послуг, а отже, фактичного постачання товарів/послуг не відбулося;
  • кошти підлягають поверненню, як помилково зараховані.

Банківська помилка: Помилково зараховані кошти з вини банку повертаються протягом 3-х робочих днів, ПДВ не нараховується.

ПДВ може виникнути

Отримання коштів, як передоплати може вже саме по собі сформувати податкові зобов’язання з ПДВ., згідно з п. 187.1 ПКУ, датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ є дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбулася перша з подій:

  • дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку як оплата товарів або послуг;
  • дата відвантаження товарів або оформлення документа, що підтверджує постачання послуг.

У разі наявності договору складається ПН, а потім розрахунок коригування (РК) на зменшення.

Якщо кошти залишаються в отримувача, хоч формально немає договору, і не повертаються як помилкові, сторони фактично визнають їх як оплату за певні товари/послуги (наприклад, укладають договір заднім числом, зараховують як оплату раніше/надалі поставлених товарів), то податкова може кваліфікувати цю подію, як господарську операцію з постачання, відповідно – обов’язок нарахувати ПДВ у отримувача коштів.

З погляду податкових ризиків найбезпечнішим варіантом буде:

  • скласти податкову накладну на дату надходження коштів та зареєструвати її в ЄРПН;
  • а потім розрахунок коригування (РК) на зменшення, за датою повернення коштів.

Або отримайте ІПК за рекомендацією ДПС, якщо не було сформовано ПН та РК.