Відповідно до п. 255.1 ПКУ платниками рентної плати за спеціальне використання води є: первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ПКУ).
За відсутності у водокористувача дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання (п.п. 255.11.15. ПКУ).
Відповідно до пп. 5 п.1 Постанови КМУ від 18.03.2022 р. № 314 “Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану” (далі – Постанова № 314), строк дії діючих строкових ліцензій та документів дозвільного характеру автоматично продовжувалися на період воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування.
Підпункт 5 пункту 1 Постанови № 314 було виключено на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14 березня 2025 р. №288 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2022 №314”, яка набрала чинності з 18 березня 2025 р.
Законом України від 17 липня 2025 №3869-ІX «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов провадження господарської діяльності в період дії воєнного стану в Україні», який набрав чинності 02 вересня 2024 р., статтю 11 «Прикінцеві положення» Закону про дозвільну систему було доповнено пунктом 22, який передбачає, серед іншого, що документи дозвільного характеру, строк дії яких закінчується у період дії воєнного стану, вважаються такими, дію яких продовжено на період дії воєнного стану та до кінця календарного року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, але не менше трьох місяців з дня його припинення чи скасування.
Тож, термін дії документів дозвільного характеру, строк дії яких закінчився у період воєнного стану продовжується на період дії воєнного стану та до кінця календарного року в якому припинено або скасовано воєнний стан, але не менше трьох місяців з дня його припинення чи скасування.