Верховний Суд ухвалив остаточне рішення у справі № 642/2981/24 щодо звільнення колишньої працівниці підприємства.
Позивачка, яка працювала провідним інженером, стверджувала, що написала заяву про звільнення за угодою сторін під психологічним тиском керівництва та стала жертвою мобінгу. Вона просила поновити її на посаді, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодувати моральну шкоду.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що звільнення відбулося на підставі письмової заяви працівниці відповідно до пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України.
Надані докази, зокрема аудіозапис конфлікту та службові звернення, не підтвердили факту систематичного психологічного тиску.
На думку судів, доказів того, що звільнення було примусовим або що щодо неї здійснювався мобінг, надано не було. Зокрема:
♦ аудіозапис конфліктної розмови не дозволяв встановити осіб, дату та обставини її проведення, а експертиза голосів не проводилася;
♦ записи здійснені без повідомлення іншої сторони;
♦ службові записки та звернення не підтверджували факту їх офіційного подання чи проведення перевірки;
♦ заяви до правоохоронних органів були подані вже після звільнення та не містили результатів перевірок.
Відповідно до трудового законодавства України (зміни до КЗпП щодо протидії мобінгу), мобінг (цькування) — це:
♦ систематичні (повторювані) дії або бездіяльність;
♦ умисний психологічний чи економічний тиск;
♦ приниження честі та гідності працівника;
♦ створення ворожої, образливої, принизливої атмосфери;
♦ ізоляція, дискримінація, нерівне ставлення;
♦ безпідставне позбавлення премій, навантаження, можливостей.
Ключові ознаки мобінгу:
♦ систематичність (не одноразовий конфлікт);
♦ тривалість у часі;
♦ цілеспрямованість;
♦ негативні наслідки для працівника (психологічні, професійні, матеріальні).
Касаційний суд погодився з цими висновками, зазначивши, що для доведення мобінгу необхідні докази тривалого й умисного тиску, а окремі конфлікти таким не є.
Верховний Суд частково змінив мотивувальну частину рішень, однак залишив їх резолютивну частину без змін: звільнення визнано правомірним, у поновленні та виплаті компенсацій відмовлено. Постанова набрала законної сили та є остаточною.