Юридичні особи, що отримують безоплатно основні засоби, мають право амортизувати їх у податковому обліку — за умови, що вони використовуються в господарській діяльності.
Податківці наголошують, що порядок амортизації визначається пунктом 138.3 ПКУ. Відповідно до підпункту 138.3.1 цього пункту, амортизація розраховується згідно з національними або міжнародними стандартами фінансової звітності. При цьому враховуються обмеження, встановлені п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 та п.п. 138.3.2–138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ.
Амортизації не підлягають, зокрема, невиробничі основні засоби (активи, що не використовуються у господарській діяльності), гудвіл і витрати на поліпшення таких невиробничих об’єктів.
Однак якщо безоплатно отримані ОЗ призначені для використання у господарських цілях, вони підлягають амортизації так само як і придбані. Вартість для розрахунку амортизації береться без урахування переоцінки, згідно з п. 138.2 ПКУ.
Підходи до нарахування амортизації деталізовані також у Національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженому наказом Мінфіну від 27.04.2000 № 92, та методичних рекомендаціях (наказ № 561 від 30.09.2003).
Таким чином, основні засоби, отримані безоплатно та залучені до господарської діяльності, амортизуються в податковому обліку відповідно до положень п. 138.3 ПКУ.