НБУ оприлюднив базовий сценарій на найближчі три роки. Про це повідомляє народний депутат Ніна Южаніна.
Ключові орієнтири такі.
Інфляція
♦ 2026 рік – 7,5%
♦ 2027 рік – 6%
♦ 2028 рік – 5% (повернення до цілі НБУ)
Тобто сповільнення очікується, але дуже поступове — про швидку стабілізацію цін не йдеться.
Економічне зростання
Через масштабні руйнування енергосистеми та дефіцит електроенергії (НБУ закладає – 6% у 2026 році) відновлення буде слабким:
♦ 2026 рік – +1,8% ВВП
♦ 2027 рік – +2,8%
♦ 2028 рік – +3,7%
Фактично це темпи, які не компенсують воєнних втрат економіки.
Ринок праці та зарплати
♦ реальні зарплати: +7% у 2026, близько +6% у 2027–2028;
♦ ситуація з кадрами залишатиметься складною, бізнес і далі відчуватиме гострий дефіцит працівників;
♦ розрахунок зроблено на поступове повернення мігрантів.
Міжнародна допомога – основа всього прогнозу
НБУ виходить із того, що Україна отримає:
51,4 млрд дол. у 2026 році,
≈43 млрд дол. у 2027-му,
≈22 млрд дол. у 2028-му.
“Саме ці кошти мають закрити дефіцит бюджету без емісії та дозволити утримувати валютну стабільність.
Увесь прогноз побудований на припущенні про стабільну зовнішню підтримку та поступове зниження безпекових ризиків.
Якщо будь-який із цих чинників зміниться — цифри доведеться переглядати.
Н. Южаніна не ставить під сумнів професійність регулятора.
Але будь-який прогноз тримається на припущеннях — і саме вони виглядають занадто оптимістичними.
1. Енергетика — ключова невизначеність
НБУ закладає дефіцит електроенергії у 2026 році на рівні 6%.
Але:
▪️масштаби руйнувань значно більші;
▪️темпи відновлення генерації відстають;
▪️бізнес уже масово переходить на власну генерацію за власний кошт.
Чи не занижено вплив енергокризи на ВВП і собівартість продукції?
Без державної політики диверсифікації енергопостачання прогноз зростання на 1,8% виглядає хитким.
2. Міжнародна допомога як «стрижень» прогнозу
У розрахунки закладено понад 51 млрд дол. у 2026 році.
Це фактично головне джерело:
▪️покриття дефіциту бюджету;
▪️курсової стабільності;
▪️відсутності емісії.
Але що буде, якщо обсяги чи графіки надходжень зміняться?
Протягом 2024–2025 років ми вже бачили затримки. Альтернативного плану у прогнозі не видно.
3. Ринок праці — надто багато «якщо»
Розрахунок зроблено на повернення мігрантів та зростання продуктивності.
Натомість маємо:
▪️мобілізаційний фактор;
▪️відтік молоді;
▪️структурний дефіцит кадрів у промисловості й інженерних професіях.
Чи реалістичне зростання реальних зарплат на 7% без підвищення інфляційного тиску?
4. Інфляція та курс
Сповільнення інфляції до 5% у 2028 році можливе лише за умов:
▪️стабільного курсу,
▪️обмежених бюджетних витрат,
▪️відсутності шоків у тарифах та енергетиці.
Але нинішня структура видатків і залежність від імпорту цьому суперечать.
Головне запитання: де план «Б», якщо зовнішня підтримка буде меншою, а енергетичні обмеження — жорсткішими?
Без відповідей на ці ризики прогноз виглядає радше бажаним сценарієм. А потрібна – дорожня карта економічної політики, тобто виживання.”, – пише нардеп.