Аналіз Ради бізнес-омбудсмена показує, що ініціатива в поточному вигляді може стати критичним тягарем для малого та мікробізнесу. Про це йдеться у нашій офіційній позиції щодо законопроєкту про обов’язкову реєстрацію спрощенців платниками ПДВ після досягнення ліміту в 1 мільйон гривень, яку Рада уже направила до Мінфіну та Державної регуляторної служби.
Чому це ризиковано?
- Проєкт автоматично припускає, що спрощенці схильні до схем і зловживань, без жодних статистичних підтверджень. Це суперечить принципу презумпції добросовісності та підриває довіру між державою та бізнесом. Рада переконана: боротьба з порушниками має вестися точковими таргетованими інструментами, а не ставати проблемою для цілого прошарку платників (37,5% усіх спрощенців).
- Держава уже не вперше серйозно недооцінює витрати підприємців. Згідно з аналізом, річні витрати підприємця на ПДВ-комплаєнс складуть 2 751 грн на рік. Проте реальні дослідження показують, що ПДВ-комплаєнс для таких підприємців може вартувати більш ніж у 40 разів більше – близько 120 000 грн на рік. Це витрати на бухгалтерів, заповнення нових форм звітності, час на вивчення законодавства, врегулювання нових проблемних питань тощо. Раніше, коли була проблема з розширенням критеріїв ризиковості господарських операцій у жовтні 2022 року, коли Рада зіткнулась з великою кількістю скарг через це, держава так само недооцінила потенційні витрати підприємців, що створило велике суспільне невдоволення на тривалий час.
- Через обов’язок реєстрації накладних нові платники потраплять під дію моніторингової системи ПДВ, яка може стати суттєвою перешкодою для повсякденної діяльності. Для малого бізнесу статус ризикового — це фактична зупинка діяльності, а відсутність реєстрації “вхідної” податкової накладної позбавить оборотних коштів на тривалий час. Відповідно, потенційні витрати малого підприємця на супровід СМКОР-питань може виявитись надто великим адміністративним обтяженням та не дати очікуваних надходжень до бюджету.
Цифри, про які мовчать:
- Поріг у 1 мільйон гривень не змінювався з 2015 року
- Рішення не враховує інфляцію за 11 років. Найпростіше порівняння – за курсом валют 1 січня 2015 року, коли і був введений цей поріг, 1 млн грн = $63,4 тис., а за курсом на 1 січня 2026 року = $23,6 тис. — тобто за цей час гривня знецінилась майже втричі.
- Сьогодні еквівалентний поріг, з урахуванням інфляції, має становити близько 4 мільйонів гривень
Пропозиції Ради:
- Провести аудит СМКОР та проаналізувати, як блокування накладних вплине на нових платників, перш ніж впроваджувати зміни
- Підняти поріг реєстрації до економічно обґрунтованого рівня, врахувавши інфляцію за 11 років
- Впроваджувати зміни поступово, щоб уникнути шокового навантаження на економіку.
І головне: при формуванні державної політики держава має бачити в бізнесі партнера, а не потенційного порушника.