Заповіт — тема чутлива, і природно, що сам процес часто викликає запитання. Тому зібрали ключові питання та даємо на них чіткі юридичні відповіді.
- Чи обов’язково розподіляти в заповіті все майно, яке належить заповідачу?
Відповідь. Заповідач має право заповісти як усе своє майно, так і визначену його частину (наприклад, лише автомобіль, земельну ділянку або банківський вклад). У заповіті можна зазначити: «заповідаю все своє майно, яким буду володіти на час настання смерті», та визначити частки спадкоємців: «у рівних частках між Володимиром, Галиною та Василем». Також допускається адресний розподіл, коли кожному спадкоємцю передається окремий вид майна (автомобіль — Володимиру, квартира — Галині, земельний пай — Василю).
Відповідно до пп. 1.5 п.1 глави 3 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, нотаріус не вимагає від заповідача документів, які підтверджують право власності на майно, що заповідається.
- Чи може заповіт бути складений лише на родичів?
Відповідь. Стаття 1235 Цивільного кодексу України (ЦК України) передбачає право заповідача призначити спадкоємцями будь-яких фізичних осіб, незалежно від родинних зв’язків, а також інших учасників цивільних відносин. Майно можна заповідати і юридичній особі, і ще ненародженій дитині, яка зможе успадкувати його після народження.
- Якщо складено заповіт на мою користь, чи потрібно мені звертатися до нотаріуса?
Відповідь. Так. Стаття 1270 ЦК України визначає шестимісячний строк для прийняття спадщини з дня її відкриття. Наявність заповіту не звільняє спадкоємця від необхідності подати заяву про прийняття спадщини або заяву про відмову від неї. Заповіт не створює «автоматичного» права без дотримання процедури.
- Якщо заповіт складено на мене, чи стану я одноосібним власником усього майна?
Відповідь. У разі наявності осіб, які мають право на обов’язкову частку, заповідач не може позбавити їх спадкування. Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) і непрацездатні батьки спадкують половину частки, яка належала б їм за законом.
- Чи переходить до спадкоємця лише майно без обов’язків померлого?
Відповідь. Згідно зі статтею 1236 ЦК України, якщо у заповіті розподілено лише права, спадкоємці отримують і відповідну частину обов’язків пропорційно до набутого майна. Це стосується, наприклад, боргових зобов’язань — кредитів чи інших боргів.
Стаття 1240 ЦК України дає можливість заповідачу покласти на спадкоємця додаткові обов’язки:
– дії немайнового характеру (догляд за домашніми тваринами померлого);
– розпорядження особистими паперами;
– визначення місця та форми поховання;
– дії для досягнення суспільно корисної мети.
- Якщо дядько склав заповіт на мою користь, чи гарантовано я отримаю все майно?
Відповідь. Стаття 1254 ЦК України передбачає право заповідача у будь-який час скасувати чи змінити заповіт без повідомлення осіб, зазначених у раніше складених документах. Заповідач може скласти новий заповіт, який скасовує попередній повністю або частково. Кожен новий заповіт автоматично нівелює чинність попереднього і не відновлює більш давніх редакцій. Зміни до заповіту мають вноситись у порядку, встановленому законом — усні прохання чи домовленості юридичної сили не мають.
- Якщо я в лікарні і хочу посвідчити заповіт, чи потрібно викликати нотаріуса?
Відповідь. Не завжди. Стаття 1252 ЦК України надає право посвідчувати заповіти головному лікарю, його заступнику з медичної частини, черговому лікарю, начальнику госпіталю, директорові чи головному лікарю будинку для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю. Такий заповіт підлягає державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.