Відповідно до п. 63.3 ПКУ, платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування), контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. № 1588 (далі – Порядок №1588).
Згідно з пп. 8.1 та 8.4 розд. VIII Порядку № 1588 платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування шляхом подання заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП (далі – Заява за ф. № 20-ОПП) протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Заява за ф. № 20-ОПП може бути подана технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Заява за ф. № 20-ОПП заповнюється із дотриманням Пам’ятки для заповнення розд. 3 Заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (додаток до Заяви за ф. № 20-ОПП).
Графа 17 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» розд 3 «Відомості про об’єкти оподаткування платника податків» Заяви за ф. № 20-ОПП заповнюється у разі реєстрації об’єкта оподаткування у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера, зокрема, кадастрового номера для земельної ділянки.
Якщо у платника податків наявна земельна ділянка, про яку він повідомляє контролюючий орган як про об’єкт оподаткування відповідно до вимог п. 63.3 ПКУ, то у графі 17 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» розд. 3 «Відомості про об’єкти оподаткування платника податків» Заяви за ф. № 20-ОПП має бути зазначений кадастровий номер земельної ділянки, який присвоєний цій земельній ділянці під час її державної реєстрації та занесений до Державного земельного кадастру відповідно до Закону України від 07.07.2011 р. № 3613-VI «Про державний земельний кадастр» (далі – Закон № 3613).
Відповідно до ст.ст. 1 та 16 Закону № 3613 кадастровий номер земельної ділянки – це індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.
Заява за ф. № 20-ОПП з інформацією про об’єкти оподаткування, які зареєстровані у відповідному державному органі без присвоєння реєстраційного номера (кадастрового номера, реєстраційного номера об’єкта нерухомого майна), подаються до контролюючого органу за основним місцем обліку в паперовому вигляді із доданням копії документа, що підтверджує реєстрацію об’єкта оподаткування у відповідному державному органі. У такому разі графа 17 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» Заяви за ф. № 20-ОПП не заповнюється (п. 8.4 розд. VIII Порядку № 1588).
Таким чином, при заповненні в електронному вигляді Заяви за ф. № 20-ОПП до графи 17 розд. 3 вноситься кадастровий номер земельної ділянки (паю), який зазначений в Державному земельному кадастрі, із дотриманням послідовності всіх цифр, знаків, двокрапок, інтервалів тощо.