Чи може платник податків після подання Податкової декларації з податку на прибуток підприємств з незаповненою інформацією про наявність прийнятого рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, використати право про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування шляхом подання уточнюючого розрахунку?
Абзацом восьмим п.п. 134.1.1 ПКУ визначено, що для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8, п.п. 140.5.16, п. 140.6 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., має право прийняти рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8, п.п. 140.5.16, п. 140.6 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується зазначений критерій щодо розміру доходу.
Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік такої безперервної сукупності років. У подальші роки такої сукупності років коригування фінансового результату також не застосовуються, крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8, п.п. 140.5.16 ПКУ.
Внесення змін до податкової звітності у разі самостійного виправлення помилок, що містяться у раніше поданій платником податку податковій звітності, здійснюється відповідно до норм ст. 50 ПКУ.
Відповідно до абзацу першого п. 50.1 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Отже, платник податку, у якого річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., не прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8, п.п. 140.5.16, п. 140.6 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, та відповідно не зазначив у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за такий звітний (податковий) рік інформацію про наявність такого рішення, може скористатися правом про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на різниці, визначені розд. ІІІ ПКУ, подавши уточнюючу Декларацію та зазначивши в ній про прийняте рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування.