Відповідно до п. 95.3 ПКУ, якщо у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган може звернутися до суду з метою стягнення коштів з його банківських рахунків або електронних гаманців. Рішення суду направляється для виконання контролюючому органу, і стягнення відбувається у межах суми податкового боргу.
У випадках, коли борг утворився через несплату зобов’язань або пені, які сам платник задекларував у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, судове рішення не потрібне. Якщо платник не сплачує борг протягом 90 календарних днів після встановленого строку, контролюючий орган може самостійно прийняти рішення про стягнення (п. 95.5 ПКУ). Це можливе лише за умови, що держава не має перед платником непогашеного зобов’язання, або це зобов’язання є меншим за суму боргу.
Таке рішення є вимогою, яку необхідно негайно виконати через платіжну систему відповідно до її правил.
Контролюючий орган ініціює примусове списання коштів на підставі платіжної інструкції, яка може бути доставлена особисто або рекомендованим листом.
Якщо боржник – фізична особа, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення. Подальше виконання рішення здійснює державна виконавча служба відповідно до закону про виконавче провадження (п. 87.11 ПКУ).
Порядок списання коштів без згоди платника визначено Інструкцією про безготівкові розрахунки, затвердженою постановою НБУ № 163 від 29.07.2022 (розділ IV).