Переваги та недоліки різних систем оподаткування

19 червня 2025 року у Києві відбувся круглий стіл на тему “Переваги та недоліки різних систем оподаткування в Україні”, організований Комітетом Верховної Ради України з питань економічного розвитку. Захід зібрав представників влади, бізнес-спільноти та експертів для обговорення ключових питань податкової політики держави.

Дмитро Наталуха, голова Комітету з питань економічного розвитку, підкреслив важливість базування податкової політики на реальних цифрах, а не емоціях.

“Не розібравшись зі станом речей, які є зараз, дуже важко планувати щось на майбутнє. Тоді виходить, що ми самі себе обманюємо”, — зазначив він, наголосивши на необхідності фундаментальних змін у системі оподаткування для підвищення конкурентності держави.

Ярослав Рущишин, секретар Комітету з питань економічного розвитку, модерував дискусію та наголосив на необхідності досягнення консенсусу щодо майбутнього систем оподаткування. Він закликав учасників надавати конкретні пропозиції для законодавчих змін та працювати над справедливою податковою системою.

Андрій Телюпа, заступник Міністра економіки України, представив результати опитування через систему “Пульс”: за травень 2025 року зібрано понад 100 тисяч оцінок від підприємців (73% – ФОПи, 27% – загальна система). Середня оцінка умов ведення бізнесу склала 6,36 балів із 10. Головні проблеми бізнесу: високий рівень податкового навантаження (27% респондентів) та непередбачувані дії держави (25%).

“ОЕСD презентувала дослідження, що основна проблема – не високе податкове навантаження, а дуже складне адміністративне навантаження – до чотирьох разів більше годин участі бізнесу, ніж по країнах ОЕСD”, — зазначив заступник міністра. Міністерство підтримує спрощення загальної системи, впровадження європейської директиви про недоброчесні торгівельні практики та готове розглянути поширення Нацкешбеку на спрощену систему.

Віктор Овчаренко, директор Департаменту податкової політики Міністерства фінансів, надав детальну статистику: станом на 1 січня 2025 року 84,8% юридичних осіб перебувають на загальній системі оподаткування, 15,2% – на спрощеній. Серед ФОПів: 22% на загальній системі, 78% – на спрощеній. У 2024 році юридичні особи на загальній системі забезпечили 95,2% податкових надходжень. Директор Департаменту податкової політики Міністерства фінансів запевнив, що “Національна стратегія доходів не передбачає знищення спрощеної системи”, а лише мінімізацію зловживань великим бізнесом. Також підтвердив готовність Мінфіну внести зміни до Постанови 1165 щодо удосконалення порядку зупинки реєстрації податкових накладних.

Олексій Добронравов, заступник директора директорату розвитку ІТ-індустрії Мінцифри, повідомив про успіхи Дія Сіті: близько 2000 компаній-резидентів, понад 100 тисяч фахівців, зростання податкових надходжень з 4,1 млрд грн у 2022 році до 18,2 млрд грн у 2024 році. Олексій Добронравов підкреслив, що після набуття резидентства компанії припиняють використовувати схеми оптимізації та зарплати в конвертах.

Катерина Подуст, керівник експертної групи з електронного резидентства Мінцифри, розповіла про програму U-Residency для залучення іноземних малих підприємців. За півроку отримано понад 1500 заяв, зареєстровано 102 е-резиденти. Програма передбачає 5% ставку єдиного податку для іноземців без фізичної присутності в Україні, банк виступає податковим агентом.

Борис Емельдеш, президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців, підняв фундаментальну проблему несправедливих звинувачень малого бізнесу: “Великий бізнес використовує малий для ухилення від податків. Чому замість боротьби з порушниками ми хочемо відмінити спрощену систему?”

Він розкрив статистичні маніпуляції: “Якщо порівнювати скільки сплатив малий і великий бізнес в абсолютних цифрах, звісно великий сплачує більше, але порівняймо до оборотів — тоді картина інша”.

Серед ключових пропозицій: прийняти законопроект про критерії трудових відносин для боротьби зі схемою “ФОП замість найму”; підвищити поріг переходу на ПДВ з 1 млн грн, який не індексувався 15 років і після індексації на інфляцію має становити близько 4 млн грн.

Володимир Куценко, старший інспектор Ради бізнес-омбудсмена, розповів, що понад 60% скарг стосуються податкових питань, що підтверджує кризу довіри до податкової системи.

“Ми бачимо, що податкова робить найбільший акцент на компаніях загальної системи, а до тих, хто реально зловживає ССО, складно дотягнутися або недостатньо часу, чи інструментів”, — пояснив він перекоси у правозастосуванні. Головна проблема: “білий” сектор економіки потерпає від надзвичайно високого тиску, тоді як справжні порушники залишаються недосяжними.

Володимир Дубровський, старший економіст CASE-Ukraine, системно спростував міф про спрощену систему як пільгу.

“Погляд на спрощену систему як на пільгу — це стереотипний погляд, який не відповідає дійсності”, – заявив він та пояснив справжні цілі спрощеної системи: економія на фіксованих витратах (бухгалтерський облік для мікробізнесу неможливий за таких доходів), недискреційність (не допускає маніпуляцій ні з боку платника, ні інспектора), детенізація економіки та створення конкурентного середовища. Володимир навів розрахунки, на цифрах ДПС та Держстату, згідно з якими податкове навантаження на загальній системі за минулий рік складає 3.4% (ПДВ+ПнП+ПнЗ до обороту). В той час як ФОП ЄП 3 групи сплачують 5% до обороту.

Володимир Дубровський нагадав історичний урок: “За Азарова 2,2 мільйони робочих місць було втрачено, вони пішли у тінь, коли намагалися знищити спрощену систему.” За його оцінками, схема “ФОП замість найму” стосується лише близько 30-40 тисяч осіб, а не мільйонів, як стверджують критики.

Олег Гетман, координатор Економічної експертної платформи, презентував результати дослідження податкового навантаження у роздрібній торгівлі на основі офіційних даних сайту “Територія високого рівня довіри”. Виявилося, що третя групa єдиного податку ССО має значно вище податкове навантаження, ніж аналогічні підприємства на загальній системі. “На сайті ДПС Територія високого рівня довіри містяться дані по податковому навантаженню на загальній системі по конкретних КВЕД. У рітейлі це навантаження (ПДВ+ПнП до обороту) по поширених КВЕД складає 3.09%-3.46%”.

“Спрощенка – це не пільга, а часто навіть вище навантаження, ніж загальна система”, — констатував експерт. Також Олег Гетман розповів про дискримінацію через нацкешбек: держава як Нацкешбеком створила перевагу великому бізнесу над малим бізнесом. Ключова пропозиція: негайно поширити “Національний кешбек” на спрощену систему, або скасувати його для всіх.

Андрій Єрашов, керівник аналітичного центру Спілки українських підприємців, застеріг від катастрофічних наслідків масового скасування найму у ФОПів: з 9,9 млн працюючих 2,59 млн працюють у ФОПів, і альтернативних робочих місць просто немає. Експерт підкреслив важливість державних програм підтримки ветеранського бізнесу, які розраховані саме на ФОПів. Ключові пропозиції: прийняти законопроект №5466 про стимулювання ФОПів до працевлаштування людей; терміново внести зміни до Постанови №1165 щодо мінімізації її негативного впливу на діяльність бізнесу.

Мирослав Лаба, експерт аналітичного центру Спілки українських підприємців звернув увагу присутніх на обтяжливість та складність загальної системи оподаткування в Україні та привів дані дослідження Світового банку України, які свідчать про значні відхилення у витратах бізнесу, які перебувають на спрощеній та загальній системах оподаткування. А також зазначив, що згідно досліджень аналітичних центрів ІСЕТ та CASE Україна через наявні схеми ухилення від оподаткування бюджет країни щорічно втрачає 450-500 млрд грн на рік. “Намагаючись збільшити надходження до бюджету, держава підходить не з того боку — вона підвищує податки на мікро бізнес замість спрощення адміністрування податків на загальній системи оподаткування та детінізації економіки. Через “тінь” ми втрачаємо сотні мільярди гривень, натомість Мінфін запровадив 800 грн військового збору з ФОПів”, – зазначив Мирослав.

Також, у своєму виступі М.Лаба зупинився на аналізі стратегій реформування системи державних фінансів, які передбачали виконання Мінфіном, Мінцифрою ряду цільових показників (зменшення витрат бізнесу на ведення податкового обліку до 275 год на рік у 2024 році, задоволеність бізнесу діями податкової служби на рівні 78%, частка IT-послуг Мінфіну в рамках IT-централізації на рівні 75%, впровадження систем автоматичного відстеження прав доступу на рівні 60 відс та інші, які на поточний час мають значно нижчий рівень від того що було запланованого.

Серед побажань бізнесу до ЦОВВ він відзначив наступні питання::

  • бути послідовними і відповідальними у виконанні взятих на себе зобов’язань;
  • доброчесний Мінфін та Державна податкова служба України.
  • презумпція невинуватості бізнесу;
  • відповідальність посадових осіб податкової служби;
  • спрощення обліку, звітності та іншої бюрократії, відміна обов’язковості актів виконаних робіт;
  • запровадження КПЕ ефективності податкової та митної служби;
  • проведення об’єктивного (незалежного від ДПС) опитування платників податків;
  • централізація та автоматизація сервісів податкової служби;
  • переведення СМКОР з блокуючого механізму в аналітичний режим роботи;
  • відкриття публічних даних, розпорядником яких є податкова служба;
  • наведення ладу з єдиним рахунком для сплати податків, безоплатними програмними РРО, спрощенням податкової звітності, АРІ для обміну даними між податковою та банківськими установами.

Денис Парамонов, представник Асоціації м’ясної галузі та власник групи компаній SMK Group розкрив конкретні наслідки дискримінації через кешбек: “Ми виробники, 80% наших клієнтів — ФОПи, які залишилися поза програмою, а 20% наших клієнтів, великих мереж – отримують преференції через Нацкешбек. А малі та середні підприємства, у яких у портфелі тільки ФОПи – їм взагалі складно”. Особливо постраждали одноосібники: “Якщо це ФОП сам виробив наприклад ковбасу, сам продає на ринку, він взагалі не отримує нічого”. Також Денис підняв проблему нечесних торгівельних практик великих мереж: маркетингові бонуси, ретро-бонуси та інші інструменти тиску, які “перекосили навіть середній бізнес, не тільки дрібний”. Підкреслив, що війна ускладнила ситуацію: “Ми ще не розуміли, як правильно працювати з торговими мережами, а зараз їм дали ще більше повноважень”.

Олександр Спасіченко, заступник директора Асоціації м’ясної галузі, запропонував конкретне рішення через імплементацію європейської директиви 2019/633: “Буквально можемо брати для нашого законодавства тези, де чітко прописано, що ті, хто має сильнішу переговорну позицію (великі мережі), не можуть давати перевагу над тими, хто її не має (ФОПи, дрібні підприємці). В рамках руху до Європи, гармонізації законодавства, ми завжди можемо посилатися на цю директиву”.

Олександр Балдинюк, президент Асоціації «Укркондпром», закликав до імплементації положень Директиви 2019/633/ЄС щодо запобігання нечесним торговельним практикам.

Він звернув увагу, що нечесні торговельні практики призводять до чистих економічних збитків, зокрема, у тих випадках, коли на виробничий сектор перекладається фінансування комерційних ризиків, якими він не може керувати”.

Олександр Балдинюк підкреслив, що Директива 2019/633/ЄС якраз і була розроблена для врегулювання таких ситуацій та створення справедливих правил для всіх учасників ринку.

Він наголосив, що в даному випадку йдеться не про обмеження чи тиск на суб’єктів господарської діяльності, а про встановлення прозорих і справедливих рамок взаємодії між сторонами — щоб уникнути практик, які підривають довіру та стабільність у всьому ланцюгу постачання.

Особливо актуальним це є для українських виробників, які сьогодні часто змушені погоджуватися на тривалі затримки платежів, тоді як їхні європейські конкуренти працюють у більш захищених умовах і мають доступ до дешевших кредитних ресурсів.

“Впровадження європейських норм допоможе забезпечити рівні умови для українських виробників та підвищить прозорість у торговельному секторі”, — підсумував президент Асоціації.

Оксана Продан, голова об’єднання бізнесу Фортеця, запропонувала системний підхід: “Давайте визнаємо, що всі три системи (загальна, спрощена та Дія Сіті) потрібні, просто кожна виконує інше призначення. З 98-го року, коли створили спрощену систему, нічого не робили для покращення загальної. Робили тільки, аби на спрощеній було гірше”.

Вона пояснила функціональне розмежування: “Спрощена система для внутрішнього використання, заборонена у зовнішньоекономічній діяльності – це ті, хто працює тут, розвивають українське виробництво. Загальна система – це ті, які виростають і переходять далі”.

Ключові пропозиції: визнати необхідність всіх систем; спростити загальну систему (включаючи підняття порогу переходу на ПДВ); забезпечити рівні права для спрощенців; зробити детальні запити до Мінфіну з розбивкою статистики по групах.

Леся Кашпур, представниця Асоціації платників податків України, зазначила, що спрощену систему оподаткування не потрібно ліквідовувати, її потрібно модифікувати так, щоб її застосування було доступне ФОПам, які здійснюють власну діяльність, виготовляючи товар та послуги власноруч, наприклад: перукарі, ремонт взуття, виготовлення дублікатів ключів і т. д.. Необхідно внести відповідні зміни до переліку кодів видів економічної діяльності.

Ярослав Рущишин попросив надати письмове обґрунтування з розрахунками, оскільки ці суб’єкти все ж таки сплачують податки згідно з законодавством.

Андрій Телюпа, заступник Міністра економіки України, у заключному слові підтвердив позицію міністерства з ключових питань: максимальна підтримка спрощення загальної системи оподаткування та її адміністрування. Щодо ССО, пояснив позицію міжнародних партнерів та ЄС: “У них завжди дві проблеми – “податковий арбітраж” та “ФОП замість найму”. Якщо ми покажемо, що вирішуємо цю проблематику, питань до спрощеної системи буде значно менше, або не буде взагалі”.

Також заступник Міністра економіки України підтвердив максимальну підтримку впровадження європейської директиви 2019/633 про недоброчесні торгівельні практики та готовність промоделювати поширення кешбеку на спрощену систему та поширити його на спрощенку, якщо це не створюватиме нових значних ризиків маніпуляцій. “На нещодавньому скринінгу по напрямку МСБ від Єврокомісії – єдине зауваження від ЄК до України було щодо досі не імплементованої директиви ЄС 2019/633” – зазначив А.Телюпа.

За підсумками дискусії народні депутати та керівники провідних бізнес-асоціацій домовились про подальшу співпрацю та спільну реалізацію важливих для відновлення економіки проєктів. Комітет з питань економічного розвитку готовий працювати над роботу над законодавчим втіленням досягнутих домовленостей, забезпечуючи справедливий баланс між фіскальними потребами держави та інтересами всіх форм бізнесу.