МПЗ для несільгоспвиробника за власні земельні ділянки
Приватне підприємство (виробництво) - платник ПДВ, прибуток на загальних підставах. У 2024 році купило дві земельні ділянки для ведення на них госпдіяльності. Звіт подано. Податок на землю заплачено. Чи повинно підприємство, крім податку на землю, ще подавати до декларації на прибуток розрахунок МПЗ і платити згідно з цим розрахунком? Підприємство не є сільгоспвиробником. Ділянки в оренду не здавало. Площа ділянок 0,1 га та 0,15 га. Якщо повинно,то згідно з якими нормами ПКУ? Чи не буде це подвійним оподаткуванням?
Ні, у вашому випадку підприємство не повинно визначати та сплачувати мінімальне податкове зобов'язання (МПЗ). Обов'язок зі сплати земельного податку є вичерпним.
Нормативне обґрунтування
Ключовим у цьому питанні є цільове призначення земельних ділянок та статус підприємства. Поняття МПЗ та коло його платників чітко визначені в Податковому кодексі України (ПКУ).
Відповідно до пп. 14.1.114-2 ПКУ, мінімальне податкове зобов'язання — це мінімальна величина податкового зобов'язання зі сплати податків, що пов'язані з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю чи користуванням земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.
Платниками МПЗ є резиденти, які володіють або користуються земельними ділянками, що класифікуються саме як сільськогосподарські угіддя (пп. 162.1.1-1 ПКУ).До таких угідь належать рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги (ст. 22 ЗКУ).
Оскільки ваше підприємство є виробничим (несільськогосподарським) і придбало ділянки для ведення господарської діяльності, ці землі, найімовірніше, мають цільове призначення «землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення». Такі землі не належать до сільськогосподарських угідь, а отже, на них не поширюються вимоги щодо розрахунку та сплати МПЗ.
Щодо подвійного оподаткування
Питання подвійного оподаткування у вашому випадку не виникає, оскільки обов'язок зі сплати МПЗ для вас не встановлений.
Варто зазначити, що навіть для платників МПЗ (аграріїв) механізм розрахунку не передбачає прямого подвійного оподаткування. Сума МПЗ є мінімальною базою, і в рахунок її сплати зараховуються вже сплачені протягом року податки, пов'язані з землею та сільгоспдіяльністю, зокрема: податок на прибуток (у частині доходів від с/г продукції), єдиний податок 4 групи, ПДФО та військовий збір з зарплат працівників, земельний податок тощо. Платник доплачує лише позитивну різницю, якщо сума сплачених податків виявилася меншою за розраховану суму МПЗ.
Отже, підприємство, яке не є сільгоспвиробником і використовує земельні ділянки у власній несільськогосподарській діяльності, не є платником мінімального податкового зобов'язання. Вашим єдиним обов'язком щодо цих ділянок є нарахування та сплата земельного податку в порядку, встановленому главою 12 розділу ХІІІ Податкового кодексу України. Подавати розрахунок МПЗ разом з декларацією на прибуток не потрібно.