Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.
Нотаріуси посвідчують довіреності, складені від імені однієї або кількох осіб, на ім’я однієї особи або кількох осіб за усним зверненням довірителя.
Законодавством закріплено певні вимоги до змісту довіреності.
Зокрема, у довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити представнику.
Дії, які належить вчинити представнику, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.
У тексті довіреності мають бути зазначені місце і дата її складання (підписання), прізвища, імена, по батькові (повне найменування для юридичної особи), місце проживання (місцезнаходження – для юридичної особи) представника і особи, яку представляють, а в необхідних випадках і посади, які вони займають.
У довіреностях, що видаються на вчинення правочинів щодо розпорядження майном, також зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків довірителя (податковий номер).
У довіреностях, виданих на ім’я адвокатів, можуть зазначатися їх статус та членство в адвокатському об’єднанні (якщо адвокат є членом адвокатського об’єднання).
Для довіреностей на укладання договору дарування законодавець передбачив обов’язкове зазначення прізвища, імені та по батькові обдаровуваного. У разі невиконання такої умови довіреність є нікчемною.
Нотаріус не може посвідчити довіреність на вчинення правочину, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто довірителем(наприклад, щодо складання заповіту).
У довіреності має бути визначений строк її дії. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.
Довіреність, у якій не зазначена дата її вчинення, є нікчемною .
Особі, яка має намір видати довіреність, варто пам’ятати, що з усіх питань, які можуть виникнути в процесі складання документу, вона може отримати кваліфіковану консультацію нотаріуса.
Нотаріус зобов’язаний сприяти громадянам в реалізації їх прав та захисті законних інтересів.