Із наступного року всі без виключення українські територіальні громади повинні будуть почати розробляти плани свого просторового розвитку. Ця вимога зафіксована на рівні закону, але нині до цього процесу приступили лише кілька десятків територіальних громад із майже півтори тисячі, які є в Україні.
Через те, що процес їх створення для громад новий і, відповідно, складний, з ним не поспішають. Однак на сьогодні для полегшення і спрощення цього процесу пропонується одразу два інструменти. Це містобудівний кадастр державного рівня, який вже почав працювати, а також програми комплексного відновлення (ПКВ), дані з яких можуть стати основою планів просторового розвитку.
Про це на Форумі «Комплексне просторове планування громад – основа сталого розвитку України» розповіла Голова Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк.
Вона зазначила, що у 2019 та у 2020 роках, коли законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель» приймався у першому та другому читаннях відповідно, «відчувався певний спротив: як на рівні ОМС, так і на рівні Парламенту не було остаточного розуміння, навіщо громадам новий інструмент – план просторового розвитку».
«Тоді не всім сподобалось, що створюється майже нова галузь, пов’язана з просторовим плануванням. Не всім подобалось, що просторова і землевпорядна документація поєднуються з містобудівною. Не було розуміння, яким чином враховувати екологічні виклики, виклики по охороні культурної спадщини тощо. Але зараз, з ухваленням нового закону, просторове планування набуло і нового бачення, і нового розвитку. Зараз нам потрібно реалізовувати це нове законодавство», – пояснила Олена Шуляк.
За її словами, згідно із нововведеннями, плани просторового розвитку мають почати розробляти всі без виключення українські територіальні громади до 1 січня 2025 року. Але нині активно розробку здійснюють лише кілька десятків громад. Так, одними з перших плани просторового розвитку почали розробляти Чугуївська та Мереф’янська громади на Харківщині.
«Нам би дуже хотілося, щоб їх було набагато більше. По-перше, зовсім скоро це стане обов’язковим на рівні закону. По-друге, плани просторового розвитку означають створення якісної містобудівної документації. А це фактичний «стоп» різним видам рейдерства, появі незаконних довгобудів, самобудів та різного шахрайства у сфері містобудування. До того ж, якісна містобудівна документація зрештою означатиме збільшення надходжень до місцевих бюджетів. А це вже вагома перевага для ОМС», – зазначила Голова Комітету.
За словами Олени Шуляк, комплексний план просторового розвитку є одночасно як містобудівною, так і землевпорядною документацією. У кожній громаді повинні бути сформовані чіткі правила: що можна будувати на відповідній території, а що будувати заборонено, які обмеження щодо забудови встановлені, наприклад, гранично допустима висотність забудови, мінімальні відстані від певних об’єктів тощо.
«У цьому же плані визначаються види цільового призначення земельних ділянок, які можуть бути встановлені на певних територіях. Наприклад, у межах встановленої комплексним планом функціональної зони, призначеної для будівництва об’єктів промисловості, не можна буде встановити цільове призначення земельної ділянки під житлове будівництво», – пояснила народна депутатка.
На її переконання, для громад і містобудування зараз найкращий час, щоби працювати над створенням планів просторового розвитку. Вищезгадані ПКВ готують вже більш ніж 200 – тобто близько 10% – українських територіальних громад. Тому наразі пропрацьовуються можливості, щоб використовувати ПКВ як вихідні дані для розробки планів просторового розвитку територіальних громад.
«Таким чином ми скоротимо перший етап розроблення планів просторового розвитку на 3-4 місяці. А це означає економію для бюджету до 30% від вартості розробки комплексного плану», – зазначила Олена Шуляк.
Вона додала, що в Україні вже запрацював містобудівний кадастр державного рівня, з допомогою якого відтепер кожна громада зможе приступити до розробки своєї містобудівної документації. Частина цього кадастру – Єдина державна електронна система у сфері будівництва (ЄДЕССБ) – в Україні вже працює, і позитивний досвід роботи з нею і цифровими рішеннями сфери містобудування вже є у багатьох громад.
«ЄДЕССБ як частина кадастру працює в Україні три роки, і економічний ефект від її запуску вже оцінюється мільярдами гривень. Але головне, що ми змогли показати ринку і містобудівній сфері загалом, як цифрові рішення спрощують правила гри. Тому наша задача – наповнити кадастр актуальною, сучасною і новою містобудівною документацією», – наголосила народна депутатка.
Містобудівний кадастр державного рівня забезпечить верифікацію баз геопросторових даних і проектів, що значно полегшить і пришвидшить розробку комплексних планів просторового розвитку. Відповідно, громад закликають якнайшвидше підключитися до роботи у ньому – щоби мати можливість отримати площадку як для розміщення містобудівної документації на місцевому рівні, так і для розроблення нової документації.
Нагадаємо, 13 серпня 2024 року Уряд ухвалив постанову, яка дає старт експериментальному проекту загальнодержавного рівня – містобудівному кадастру, оскільки Україна вже давно потребувала такого «єдиного вікна», яке б могло покращити та значно пришвидшити роботу органів місцевого самоврядування, органів архітектури та експертів галузі, і водночас підвищити прозорість містобудівних процесів для громадян.
Запуск містобудівного кадастру державного рівня дозволить синхронізувати між собою різні проекти розвитку територій: генеральні плани населених пунктів, комплексні плани розвитку громад та детальні плани територій. Це дасть можливість уникнути їх хаотичного розвитку і мінімізує корупційні ризики.