Хто подає звіт CRS?

Фінансова компанія має дві діючі ліцензії на надання послуг факторингу та надання коштів у позику. Чи потрібно подавати звіт CRS?

З 20 березня 2023 року ВРУ прийняла Закон № 2970-ІХ «Про внесення змін до ПКУ щодо імплементації в Україні Загального стандарту звітності CRS, який набрав чинності 28.04.2023 р.

Звіт CRS — це звіт про підзвітні рахунки, який подається фінансовими агентами до контролюючого органу відповідно до багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки.

Тепер з 1 липня 2023 року підзвітні фінансові установи мають застосовувати заходи належної перевірки до фінансових рахунків для встановлення того, чи є рахунки підзвітними. Якщо рахунок є підзвітним, фінансова установа зобов’язана включити відомості про рахунок до звіту про підзвітні рахунки (Звіт CRS) та подати цей звіт до ДПС.

Як результат - країни, які впроваджують стандарт звітності CRS, будуть здійснювати збір інформації від фінансових установ про фінансові рахунки власників рахунків та щорічно на автоматичній основі обмінюватись такою інформацією з юрисдикціями-партнерами з обміну в рамках Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки.

І це фактично «камеральна перевірка», що охоплює активи юридичних та фізичних осіб поза межами України. Таким чином, розглядувана фінансова компанія повинна подавати Звіт CRS, якщо вона є підзвітною фінансовою установою.

Хто ж є підзвітною фінансовою установою і як вона має ідентифікувати свій статус?

У з’ясуванні цього питання нам допоможе ПКУ та Порядок №282.

Відповідно до ч. 5 підрозд. 1 розд. 2 Порядку №282 підзвітна фінансова установа - будь-яка фінансова установа України, яка не є непідзвітною фінансовою установою.

Фінансова установа України - це фінансова установа, яка є резидентом, а також будь-який розташований в Україні відокремлений підрозділ (філію або представництво) фінансової установи, яка не є резидентом (ч. 5 підрозд. 2 розд. 2 Порядку №282).

Окремо зауважимо, що не є фінансовою установою України відокремлений підрозділ (філія або представництво) цієї фінансової установи, розташований за межами України.

Фінансова установа:

1) кастодіальна установа – будь-яка організація, яка здійснює зберігання (утримання) фінансових активів на користь інших в якості суттєвої частки своєї господарської діяльності, яка дорівнює або перевищує 20% валового доходу організації протягом коротшого з таких періодів: період у три роки, що завершується 31 грудня (або в останній день звітного періоду для складання фінансової звітності, якщо він відмінний від календарного року), що передує року, в якому проводиться визначення; або період, протягом якого така організація існує;

Фінансовий актив включає цінний папір (наприклад, частку акцій корпорації; партнерство або частку бенефіціарного власника у партнерстві чи трасті з широкою участю або публічному партнерстві чи трасті; боргові розписки, облігації, боргові зобов’язання або інший документ, що засвідчує боргове зобов’язання), частку у партнерстві, продукцію, своп (наприклад, свопи, базовим активом (показником) яких є процентні ставки, валюта, різниця процентних ставок, максимальні процентні ставки, мінімальні процентні ставки, продукція, свопи на акції, індекс акцій та подібні угоди), договір страхування або договір ануїтету, або будь-яку частку (включаючи ф’ючерсний або форвардний контракт чи опціон) у цінному папері, участі у партнерстві, продукції, свопі, договорі страхування або договорі ануїтету.

Термін «фінансовий актив» не включає неборгову пряму частку у нерухомому майні (ч. 8 підрозд. 1 розд. 2 Порядку №282).

2) депозитарна установа - будь-яка організація, яка приймає депозити в ході звичайної банківської або подібної діяльності;

3) інвестиційна компанія - будь-яка організація, яка відповідає критеріям у пункту 1 або 2:

Пункт 1. Організація в ході власної господарської діяльність переважно здійснює один або декілька видів діяльності або операцій на користь чи від імені замовника, а саме:

  • торгівля інструментами грошового ринку (чеками, векселями, депозитними сертифікатами, деривативами тощо); іноземною валютою; інструментами, базовим показником яких є курс обміну, відсоткова ставка та індекси; обіговими цінними паперами; або товарними ф’ючерсами;
  • управління індивідуальним та колективним портфелем цінних паперів;
  • інвестування, адміністрування чи управління фінансовими активами або грошовими коштами в інший спосіб від імені інших осіб;

Пункт 2. Валовий дохід організації переважно відноситься до інвестування, реінвестування у фінансові активи або торгівлі фінансовими активами, якщо організація перебуває під управлінням іншої організації, яка є депозитарною установою, кастодіальною установою, визначеною страховою компанією або інвестиційною компанією, визначеною у за пунктом 1.

Частка таких доходів у загальній сумі валових доходів дорівнює або перевищує 50 % валового доходу організації протягом коротшого з таких періодів: період у три роки, що завершується 31 грудня, що передує року, в якому проводиться визначення; або період, протягом якого така організація існує.

4) Визначена страхова компанія - будь-яка організація, яка є страховою компанією (або холдинговою компанією страхової компанії), яка укладає або зобов'язана здійснювати платежі відповідно до договору страхування з викупною сумою або договору ануїтету.

До непідзвітних фінансових установ стандарт відносить:

  • урядові організації, міжнародні організації або центральний банк, за винятком здійснення ними виплати, що виникла із зобов’язання у зв’язку з комерційною фінансовою діяльністю одного з видів, що здійснюються визначеною страховою компанією, кастодіальною установою або депозитарною установою;
  • пенсійний фонд з широкою участю; пенсійний фонд з обмеженою участю; пенсійний фонд урядової організації, міжнародної організації або центрального банку; або кваліфікований емітентом кредитних карток;
  • будь-яка інша організацією, яка становить низький ризик бути використаною для ухилення від сплати податків, має суттєво подібні характеристики до будь-якої організації наведеної у попередніх двох пунктах та включена до переліку непідзвітних фінансових установ, що затверджується Мінфіном;
  • звільнений інструмент спільного інвестування;
  • траст за умови, що управитель трасту є підзвітною фінансовою установою та подає звіт про підзвітні рахунки щодо всіх підзвітних рахунків трасту (ч. 4 під. 2 розд. 2 Порядку №282).

Отже, підзвітною фінансовою установою може бути фінансова установа резидент України та/або відокремлений підрозділ (філія або представництво) фінансової установи нерезидента на території України.

Стандарт містить критерії для визначення статусу підзвітної фінансової установи, тобто кожна фінансова установа визначає, чи є вона підзвітною, самостійно. На цьому наголошує і Мінфін у своєму листі від 19.02.2024 р. № 44010-09-7/5104.

Тому алгоритм дій для фінансової установи такий:

1. Визначаємо, чи є організація фінансовою установою України;

Відповідно до наведеної умови організація підпадає під дію законодавчих і нормативних актів України у сфері регулювання ринку фінансових послуг, зокрема має ліцензії на надання послуг з факторингу;

2. Аналізуємо за наведеними вище критеріями чи є фінансова установа кастодіальною, інвестиційною, депозитарною, визначеною страховою компанією чи має спільні критерії;

3. Якщо відповідає ознакам, то потрібно проаналізувати, чи наявні підстави для визнання фінансової установи непідзвітною. У разі якщо підстав немає, фінансова установа є підзвітною фінансовою установою і зобов’язана подати заяву про взяття її на облік у контролюючому органі протягом 60 календарних днів після встановлення фінансовим агентом статусу підзвітної фінансової установи (пп. 39-3.3.1 ПКУ).

Звертаємо увагу, що наявність ліцензій не є визначальним критерієм при ідентифікації підзвітної фінансової установи. Тому фінансовій установі потрібно додатково провести аналіз діяльності на відповідність критеріям для визначення підзвітності.