Про недоліки поточної процедури бронювання, передумови для розбудови нових поселень, оподаткування домогосподарств, спецрежим для самозайнятих та спрощену систему оподаткування – йшлося на конференції “Відновлення економіки – трудові критерії та самозайнятість”. Зустріч відбулась 22 липня у Києві. Організаторами заходу виступили Українська Рада Бізнесу спільно з Комітетом Верховної Ради України з питань економічного розвитку. Партнерами зустрічі стали Help – Hilfe zur Selbsthilfe та Економічна експертна платформа.
Конференція відбулась за участі Галини Третьякової, голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, Ярослава Рущишина, Секретаря Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку та Ігоря Марчука, Голови Підкомітету взаємодії держави і бізнесу та інвестицій Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.
Серед представників бізнесу присутніми були: Михайло Непран, перший Віцепрезидент Торгово-промислової палати, Борис Емельдеш, президент ВПАП, Олександр Балдинюк, президент Укркондром, Анатолій Долинний, керівник УФІБ, Василь Воскобойник, керівник Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування та інші.
Зустріч розпочалась з обговорення “схеми” використання ФОПів для оптимізації зарплатних податків. Єфрем Лащук, фахівець з питань правової політики Економічної експертної платформи, розповів про реформу спрощеної системи оподаткування, яку передбачає Нацстратегія доходів, та висунув альтернативні пропозиції аналітичних центрів. Замість перетворення ССО на загальну систему, як це передбачає Нацстратегія доходів, необхідно у КЗпП додати 7 пунктів ознаки наявності трудових відносин. При виконанні 6 позицій і більше – робота має бути визнана такою, що виконується в межах трудових відносин. Це закрило б “схеми” по мінімізації податків і не зашкодило б законослухняним підприємцям.
Галина Третьякова відповіла, що ССО в будь-якому разі буде трансформована, адже державний устрій України наближається до європейської системи. Проте трансформація відбудеться лише після запровадження системи захисту персональних даних та побудови довіри підприємців до ДПС. Ба більше, бізнес має час для того, щоб разом з міністерством розробити модель-аналог ССО для комфортного “мігрування” підприємств з однієї системи в іншу. Законопроєкт №8143 про оподаткування домогосподарств як раз передбачає такі податкові умови.
Ярослав Рущишин у своєму виступі зазначив, що значна проблема криється у тому, що серед підприємств хтось платить більше податків, хтось – значно менше. Якщо ігнорувати це питання, то після закінчення війни нас може очікувати “Податковий Майдан”.
Є велика потреба в країні на економічні свободи, а ми, на жаль, рухаємось в іншому напрямку.
Віталій Смердов, директор Палати податкових консультантів проаналізував поточну ситуацію щодо самозайнятих громадян. До повномасштабного вторгнення близько 3-4 мільйонів працювало неофіційно, без працевлаштування, реєстрації ФОП чи самозайнятої особи. На цей час є близько 1 млн людей, які є самозайнятими, але працюють у неформальному секторі через відсутність спрощеного режиму для них. Необхідним є спецрежим для самозайнятих, це дасть можливість ім працювати офіційно і принесе близько 10 млрд грн до держбюджету щорічно.
Мирослав Лаба, фахівець Економічної експертної платформи наголосив, що перетворюючи ССО на загальну систему, впроваджуючи мікробізнесу товарний облік та перехід на ПДВ – влада не отримає більше податків, а навпаки штовхає малий та мікробізнес у “тінь”.
Ігор Марчук у своєму виступі зазначив, що окрім запровадження податкової культури українців, держава має створити умови, за яких хотілося б сплачувати ці податки та збори. Вести чесний бізнес має бути дешевше, аніж іти у “підпілля”. Тільки за таких умов в Україні зникне “тінь”.
Також Голова Підкомітету взаємодії держави і бізнесу та інвестицій наголосив на відсутності можливості комфортної “еволюції” бізнесу: від самозайнятої особи до великого підприємства. Через це багато компаній зависають на ССО, замість розвитку та нарощення капіталу. Держава має заохочувати бізнес зростати, а не лякати податковими ставками та складним адмініструванням.
Старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський зазначив, що основною перевагою ССО – є відсутність необхідності ведення обліку витрат, відсутність товарного обліку, і завдяки цьому малий та мікробізнес мають можливість виживати та зростати. Мікро, малий та середній бізнес мають різні моделі роботи, не можливо для них запроваджувати однакові податкові умови та адміністрування.
Михайло Непран виступив щодо економічного бронювання. Він наголосив, що наразі влада так і не дала чітких критеріїв, за якими працівники бізнесу будуть мати можливість бронюватися. У Парламенті зареєстровано низку законопроєктів щодо економічного бронювання, проте досі не зрозуміло яка модель планується і чи буде вона впроваджена.
Ігор Марчук наголосив, що економічне бронювання – це спосіб врятувати економіку від падіння й занепаду, а не громадян від мобілізації. Чергова мобілізаційна хвиля потребує коштів для забезпечення та утримання війська. На рік на одного військовослужбовця без зброї це понад 1 млн грн. Економічне бронювання здатне згенерувати додатково в бюджет до 300 млрд грн й дозволить зберегти податкові надходження від працюючого бізнесу на поточному рівні. Крім того, розглядається ідея зобов’язати роботодавця підготувати нові кадри впродовж періоду бронювання працівника (12 місяців), які надалі зможуть замінити мобілізованих працівників.
Василь Воскобойник, керівник Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, представив проєкт закону №11405 України “Про удосконалення порядку працевлаштування іноземців в Україні”. Метою цього документу є приваблення іноземців для трудової міграції. Керівник асоціації закликав народних депутатів спільно попрацювати над цим проєктом.
Галина Третьякова зазначила, що проєкт № 11405 потребує суттєвого доопрацювання. В той же час вкрай важливим є покращити систему мобілізації та рекрутингу – необхідно забезпечити якісний цивільний контроль за Міноборони, підпорядкувати ТЦК СП – Міноборони, необхідно надати рекрутинговим центрам повноваження ТЦК СП. Галина закликала представників бізнесу долучатись до спільної роботи над цими змінами.
За підсумками дискусії учасники дійшли спільної думки по всіх обговорених питаннях та домовились спільно працювати для реалізації обговорених проєктів.