Розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків здійснюється органами ДПС згідно з положеннями статті 100 ПКУ, постанови КМУ від 27.12.2010 р. № 1235 «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин», Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань та податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міндоходів від 10.10.2013 р. № 574.
Платник податків згідно з пунктом 3.1 Порядку для розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) звертається до органу податкової служби за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов’язання (податкового боргу) з письмовою заявою встановленого зразка.
Рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) приймається у межах одного бюджетного року. Рішення про розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
При цьому, наголошуємо, що при поданні заяви щодо розтермінування податкового боргу до пакету документів відповідно до вимог статтей 88 та 89 ПКУ необхідно виділити майно для реєстрації податкової застави на суму податкового боргу.
При поданні заяви щодо розтермінування грошового зобов’язання на суму 1 млн грн. відповідно до вимог ст. 100.11 ПКУ – необхідно виділити майно для реєстрації податкової застави на суму 1 млн гривень.
Звертаємо увагу, що в розділі II Переліку обставин № 1235 «Обставини, що є підставою для відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу заявника» визначено обставини непереборної сили, дія яких може бути викликана винятковими погодними умовами і стихійним лихом (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту, замерзання моря, закриття морських проток, які трапляються на звичайному морському шляху між портами відвантаження і вивантаження, інше стихійне лихо тощо) або непередбаченими ситуаціями, що відбуваються незалежно від волі і бажання заявника (війна, блокада, страйк, аварія).
Доказами, що підтверджують факт настання (існування) зазначених обставин, є висновок Торгово – промислової палати про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України.
Перелік документів, які подаються для прийняття рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу):
Заява (зразок заяви знаходиться в Порядку № 574);
До заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з:
♦ переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення, накопичення або непогашення податкового боргу, і доказів існування таких обставин (причина звернення) – згідно постанови КМ України від 27.12.2010 року № 1235 (підписаний керівником/головним бухгалтером, скріплений печаткою – на окремому аркуші);
♦ графік погашення розстрочених сум в межах бюджетного року (підписаний керівником/головним бухгалтером, скріплений печаткою – на окремому аркуші);
♦ аналіз фінансового стану (розрахунки коефіцієнтів загрози виникнення або непогашення податкового боргу (Кз), (Кп), загальної ліквідності);
♦ розрахунки прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіку погашення;
♦ перелік майна для опису у податкову заставу;
♦ копія Балансу на звітну дату і за аналогічний період минулого року (наприклад: на 01.01.2024 року);
♦ копія Звіту про фінансові результати на звітну дату і за аналогічний період минулого року (наприклад: на 01.01.2024 року).