Міністерство аграрної політики та продовольства України спільно з проектом ЄС «Інституційна та політична реформа дрібномасштабного сільського господарства в Україні» (IPRSA) презентували Стратегію розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні на період до 2030 року.
Вона передбачає чітке визначення пріоритетів та створення сприятливих умов для розвитку сільського господарства та сільських територій України. Стратегія розроблена з урахуванням потреби змін в агросекторі, зокрема пов’язаних з наданням Україні статусу кандидата на вступ до ЄС та інших міжнародних зобов’язань.
Документ містить 7 стратегічних цілей, у кожну з яких включено візію та підцілі. Їх реалізація передбачається до 2030 року.
Ціль 1. Розбудова інклюзивної політики розвитку сільського господарства та сільських територій: інституційна спроможність.
Передбачається реформування державних установ у секторі сільського господарства згідно зі спільною сільськогосподарською політикою ЄС.
В рамках цієї цілі також буде прийнятий Закон про Державний аграрний реєстр. Планується, що понад 80% державної підтримки сільського господарства буде надходити через ДАР. Внесення змін до законодавства та створення виплатної агенції, що забезпечуватиме своєчасну та точну виплату підтримки сільськогосподарським виробникам.
Ціль 2. Гарантування суспільних потреб у високоякісних, поживних та безпечних харчових продуктах: досягнення продовольчої безпеки.
Передбачається прийняття комплексної політики безпечності харчових продуктів ЄС та стандартів контролю у сфері санітарних та фітосанітарних заходів (СФЗ), які повністю гармонізовані з вимогами ЄС.
Ціль 3. Забезпечення стійкості сільськогосподарського сектору: підтримка стабільного та справедливого доходу виробників, підвищення їх конкурентоспроможності.
Впроваджуватимуться програми підтримки ліквідності, державних гарантій, а також грантового фінансування, пом’якшення або часткового відшкодування витрат для подолання наслідків війни. Підтримка стабільного доходу фермерських господарств. Посилення орієнтації на ринок і підвищення конкурентоспроможності.
Ціль 4. Ефективне використання земель: розмінування, земельна реформа.
Передбачається зокрема, подальше функціонування ринку землі, розвиток моніторингу ринку земель і створення автоматизованої системи публічного моніторингу земельних відносин. Планується створити та забезпечити функціонування національного геопорталу, який стане джерелом точних, достовірних, актуальних і головне офіційних даних про геопросторові об’єкти. Ціль також передбачає сталий розвиток та ефективне використання ґрунту, повітря та води, у тому числі, шляхом зниження залежності від хімікатів.
Ціль 5. Кліматично орієнтоване сільське господарство: пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптація до них.
Завдання цілі передбачають розвиток водопостачання для зрошення земель, кліматично орієнтованого сільського господарства, органічного виробництва, циркулярної біоекономіки, біоенергетики.
Також заходи будуть спрямовані на запобігання втраті біорізноманіття, покращення екосистемних послуг і збереження середовищ існування та ландшафтів. Впровадження спрощеної реєстрації насіння, боротьби з розповсюдженням насіння з ГМО за межами каталогів насіння ЄС.
Ціль 6. Модернізація аграрного сектору: розвиток переробки, інновації, цифровізація та обмін знаннями.
Передбачається сприяння розвитку переробних підприємств, покращення доступу до досліджень, інновацій. Підтримка послуг з розвитку сільського бізнесу та сільськогосподарських дорадчих послуг, цифровізація галузі.
Ціль 7. Створення умов для розвитку сільських територій.
Підтримка молодих фермерів, розвитку жіночого підприємництва,
Проект Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні до 2030 року розміщено для обговорення на сайті Мінагрополітики за посиланням. Затвердження Стратегії Урядом планується до кінця 2024 року.
Участь у презентації Стратегії взяли заступник Голови Представництва Європейського Союзу в Україні Ремі Дюфло, Голова Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду, представники агробізнесу, громадськості, народні депутати.