Чи можна під час війни не сплачувати за комунальні послуги? Це можливо лише у певних виняткових обставинах. Не сплачувати за них можуть ВПО, однак навіть їм варто все документально оформити. Свідоме та відповідальне ставлення до сплати комунальних чи інших платежів допоможе уникнути непомірного боргу та судових процесів у майбутньому.
На яких територіях заборонено стягувати плату за комунальні послуги
Постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 року №206 “Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану” заборонено стягувати заборгованість за житлово-комунальні послуги, що утворилась після 24 лютого 2022 року з дати початку по дату завершення бойових дій або тимчасової окупації територій, де знаходиться житлове або нежитлове приміщення, будинок.
Стягнення забороняється на території, де ведуться бойові дії або яка перебуває поза контролем Уряду України, відповідно до Переліку Мінреінтеграції, який регулярно оновлюється.
Чи спрацьовує заборона автоматично
Ні. Споживач, який бажає скористатися цією пільгою, має звернутися до постачальника із заявою та документами, що підтверджують факт непроживання у житлі на вказаній території. Це перш за все довідка ВПО, документ про тимчасовий прихисток в іноземній державі або документи з роботи, щодо лікування, навчання, проходження військової служби й інші.
Заяву та інші документи можна надіслати як звичайним листом, так і електронними засобами зв’язку. При пересиланні засобами електронного зв’язку підпис на заяві має бути електронний.
Адресу (поштову та електронну) можна знайти на сайті постачальників послуг (до прикладу «Нафтогаз»), чи на сайті органу місцевого самоврядування, що стосується житлово-комунальних підприємств. Також можна скористатись сайтом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (https://www.nerc.gov.ua), де за наведеними контактами, з’ясувати проблемні питання.
Коли сума заборгованості може бути стягнена у суді
В Україні не має законодавчо врегульованого поняття «списання боргу» за несплату житлово-комунальних послуг. Однак в разі наявності тих чи інших підстав, зазначених у цій статті, можна зменшити або частково оспорити розмір заборгованості по сплаті комунальних послуг.
Що заборонено до припинення чи скасування воєнного стану
- нараховувати та стягувати неустойку (штрафи, пеню), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги;
- припиняти або зупиняти надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх несплати або оплати не в повному обсязі.
Однак сама сума заборгованості за житлово-комунальні послуги, якщо користувач відмовляється сплачувати її добровільно, може бути стягнена у суді.
За яких умов споживач може бути звільнений від оплати
Якщо послугами не користуються
Споживачі мають право не оплачувати вартість комунальних послуг у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об’єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження, відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.
Проте це не поширюється на оплату за розподіл газу. За розподіл природного газу оплачувати потрібно відповідно до тарифів встановлених надавачем послуг.
Пошкоджена газова інфраструктура
Однак ті українці, в яких внаслідок російської агресії пошкоджена розподільна інфраструктура і якщо це унеможливило виконання зобов’язання у частині забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи, можуть бути звільнені від оплати.
Також від сплати звільняються ті споживачі, в яких через воєнні дії пошкоджено об’єкт газоспоживання або внутрішньобудинкова система газопостачання, що призвело до неможливості використання споживачем свого права користуватися послугами розподілу природного газу.
Тож варто зберегти контактні дані підприємств, які надають комунальні послуги, зареєструвати електронні кабінети та вчасно повідомляти про зміни умов проживання та користування послугами.
Ця стаття не є нормативно-правовим актом, а носить лише інформаційно-роз’яснювальний характер.
Безоплатна правнича допомога переселенцям у Волинській, Рівненській, Львівській, Тернопільській, Закарпатській, Івано-Франківській та Чернівецькій областях надається Західним міжрегіональним центром з надання безоплатної правничої допомоги у співпраці з Данською радою у справах біженців (DRC) та завдяки фінансуванню в рамках цивільного захисту і гуманітарної допомоги Європейського Союзу. Висловлені у публікації погляди та думки належать лише автору (авторам) та не обов’язково відображають погляди Європейського Союзу або DRC. Ні Європейська комісія, ні DRC не несуть відповідальності за будь-яке використання цієї інформації.