Війна в Україні внесла суттєві корективи в життя людей, торкнувшись також й питань спадкування.
Тому важливо дотримуватися всіх вимог законодавства та бути обізнаними у процесах оформлення спадщини в умовах дії воєнного стану.
Розглянемо ключові аспекти спадкування у форматі запитання-відповіді, які необхідно враховувати:
Як визначається місце відкриття спадщини?
Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна – місцезнаходження основної частини рухомого майна.
Як встановлюється факт смерті спадкодавця?
Факт смерті фізичної особи і час відкриття спадщини нотаріус перевіряє шляхом витребовування від спадкоємця свідоцтва про смерть, виданого органом державної реєстрації актів цивільного стану або за безпосереднім доступом до реєстру актів цивільного стану.
У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом двох років з дня його припинення або скасування у випадку, якщо смерть фізичної особи зареєстрована пізніше ніж через один місяць з дня смерті такої особи або дня, з якого її оголошено померлою, строки, встановлені статтями 1269, 1270, 1271, 1272, 1273, 1276, 1277, 1283, 1298 Цивільного кодексу України, обчислюються з дня державної реєстрації смерті особи.
При цьому, часом відкриття спадщини вважається день смерті спадкодавця або день, з якого спадкодавця оголошено померлим, незалежно від часу державної реєстрації смерті.
Які строки прийняття спадщини?
Для прийняття спадщини чи відмови від прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Чи необхідно заводити спадкову справу?
Спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першої заяви (повідомлення, телеграми), що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна.
Також, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом шести місяців з дня його припинення або скасування у випадку, якщо місцем відкриття спадщини є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, територія, на якій ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупована Російською Федерацією територія, щодо яких не визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації, дату відновлення здійснення своїх повноважень органами державної влади у повному обсязі, заява про прийняття спадщини, заява про відмову від прийняття спадщини, заява про відмову від заповідального відказу, вимога кредитора спадкодавця до спадкоємців, заява про охорону спадкового майна, заява про згоду бути виконавцем заповіту після відкриття спадщини, інші заяви щодо спадщини, спільного майна подружжя (колишнього подружжя) в межах спадкової справи подаються нотаріусу незалежно від місця відкриття спадщини.
Де здійснюється видача свідоцтва про право на спадщину якщо спадщина була відкрита на територіях України, які були окуповані після 24.02.2022?
Якщо спадщина була відкрита на окремих територіях України до початку їх тимчасової окупації, введення воєнного стану та щодо якої спадкова справа була зареєстрована у Спадковому реєстрі, але не була закінчена, внаслідок знищення спадкової справи або відсутності доступу до місця її зберігання у зв’язку з тимчасовою окупацією чи веденням бойових дій, будь-який (будь-яка) приватний нотаріус (державна нотаріальна контора), до якого (якої) звернувся спадкоємець для завершення спадкування, продовжує провадження такої спадкової справи на підставі відповідної заяви спадкоємця.
Як прийняти чи відмовитись від спадщини?
Право на спадкування здійснюється спадкоємцями шляхом прийняття спадщини або її неприйняття.
Не допускається прийняття або відмова від спадщини з умовою чи із застереженням.
Заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі. Якщо спадкоємець особисто прибув до нотаріуса, нотаріальне засвідчення справжності його підпису на таких заявах не вимагається.
Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса.
Також, нотаріус зобов’язаний роз’яснити спадкоємцям їх право на відкликання такої заяви протягом строку, встановленого ст. 1270 Цивільного кодексу України.
Як складається та посвідчується заповіт в умовах воєнного стану?
Отже, право на заповіт мають фізичні особи з повною цивільною дієздатністю.
Законом не допускається вчинення заповіту через представника.
Заповіт може бути складений у письмовій формі та посвідчений нотаріусом або у сільських населених пунктах уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування.
Однак, варто зауважити, що зміст заповіту може бути змінено або скасовано спадкодавцем у будь-який час. Нотаріус при посвідченні заповіту зобов’язаний роз’яснити заповідачу зміст статті 1241 Цивільного кодексу України про право на обов’язкову частку у спадщині та зміст статті 1307 Цивільного кодексу України щодо нікчемності заповіту на майно, яке є предметом спадкового договору.
Заповіти, складені та посвідчені, змінені або скасовані в установленому законодавством порядку, підлягають обов’язковій реєстрації в Спадковому реєстрі.
В умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріальне посвідчення заповіту, внесення змін до нього та його скасування здійснюються без використання цього реєстру з подальшим внесенням до нього відповідних відомостей протягом п’яти робочих днів з дня відновлення такого доступу.
Ким посвідчується заповіт?
Посвідчення заповітів в умовах воєнного стану здійснюється за звичайною процедурою та можуть бути посвідчені:
– нотаріусами;
– головними лікарями, їх заступниками з медичної частини або черговими лікарями лікарень, госпіталів, інших стаціонарних закладів охорони здоров’я, а також начальниками госпіталів, директорами або головними лікарями будинків для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю, посвідчуються заповіти осіб, які перебувають на лікуванні у лікарні, госпіталі, іншому стаціонарному закладі охорони здоров’я, а також осіб, які проживають у будинках для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю;
– капітанами морських, річкових суден, що ходять під прапором України посвідчуються заповіти осіб, які перебувають під час плавання на цих суднах;
– начальниками пошукових або інших експедицій посвідчуються заповіти осіб, які перебувають у цих експедиціях;
– командирами (начальниками) військових частин, з’єднань, установ, військово-навчальних закладів посвідчуються заповіти військовослужбовців, а в пунктах дислокації військових частин, з’єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріусів чи посадових осіб органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, також посвідчуються заповіти працівників, членів їх сімей і членів сімей військовослужбовців;
– начальниками установ виконання покарань посвідчуються заповіти осіб, які утримуються в таких установах;
– начальниками слідчих ізоляторів посвідчуються заповіти осіб, які утримуються у слідчих ізоляторах.
Відомості про заповіт, зміни до нього та його скасування підлягають обов’язковій державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, установленому Положенням про Спадковий реєстр, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.07.2011 № 1810/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.07.2011 за № 831/19569.
В умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріальне посвідчення заповіту, внесення змін до нього та його скасування здійснюються без використання цього реєстру з подальшим внесенням до нього відповідних відомостей протягом п’яти робочих днів з дня відновлення такого доступу.
Чи можна прийняти спадщину перебуваючи за межами України?
Якщо на території України відкрилася спадщина, право на яку має особа, що виїхала за кордон, така особа може звернутися до посольства/консульства України у державі її перебування та засвідчити свій підпис на заяві про прийняття спадщини.
Якщо смерть громадянина була зареєстрована на території іншої держави, нотаріусу подається відповідний документ, виданий компетентними органами іноземної держави, який є дійсним на території України за умови його легалізації, якщо інше не передбачено законом, міжнародними договорами України.
Також, засвідчити заяву про прийняття спадщини можливо у нотаріуса іноземної країни із подальшим проставленням апостилю на такому документі.
Апостиль проставляється на офіційних документах, які використовуються на території країн, що підписали Конвенцію, котра скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (Гаазьку конвенцію) від 05.10.1961 року. Далі така заява може бути надіслана засобами поштового зв’язку до нотаріуса на території України, внаслідок чого буде відкрита спадкова справа у загальному порядку.
Коли видається свідоцтво про право на спадщину?
Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини. При видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна.
Оформлення спадщини є важливим юридичним процесом, тому радимо використовувати визначені чинним законодавством права та обов’язки як спадкоємця.