У разі проведення на підприємстві, в установі, організації змін в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган повинен не пізніше, ніж за 2 місяці повідомити кожного працівника про наступне вивільнення згідно з вимогами ст. 492 КЗпП. Одночасно з попередженням про звільнення власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.
Частиною 3 ст. 119 КЗпП передбачено, що за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі, незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову.
Статтею 7 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачено, що у період дії воєнного стану сторони трудового договору можуть домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником.
Отже, не допускається звільнення військовослужбовця за ініціативою роботодавця за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Заступник начальника відділу Управління інспекційної діяльності у Кіровоградській області.