2023 рік став непростим для роботи бізнесу та економіки країни загалом. Так, деякі економічні показники показали невелике відновлення, зокрема, реальний ВВП України виріс, за різними оцінками, на 5-5,5%. Це відновлювальне зростання після стрімкого падіння на 28,8% у 2022 році. Водночас, гривня показала більшу стійкість, інфляція стабілізувалась, тощо. Хоча, безумовно, до довоєнних рівнів ще далеко.
Бізнес також, в умовах нестабільності, продовжив роботу і, за результатами досліджень, що Європейська Бізнес Асоціація проводить ми бачимо, що і в планах компаній на 2024 – продовження роботи, підтримка ЗСУ та працівників, а деякі компанії навіть планують інвестиційні проєкти (середня вартість яких до 8 млн дол).
Європейська Бізнес Асоціація, зі свого боку, і у 2024 продовжить підтримку бізнесу в Україні – аби бути його рупором, бути в діалозі з владою та спільно напрацьовувати важливі для країни зміни. Крім того, завдяки Global Business for Ukraine ініціативі продовжить працювати над економічною дипломатією – продовжить бути містком як для бізнесу з України у виході на іноземні ринки, так і для іноземного бізнесу для заходу в Україну.
Водночас, для підтримки бізнесу у 2024 році спільнота виділила 7 пріоритетів, левова частка яких стосується впевнено руху України на шляху до євроінтеграції.
Так, по-перше, йдеться про гармонізацію національного законодавства із законодавством ЄС. Спільнота має 26 відкриті та індустріальні комітети, що об’єднують бізнес і, відповідно, кожен комітет має євроінтеграційний напрям як пріоритет.
По-друге, врегулювання питання мобілізації і бронювання співробітників компаній задля забезпечення балансу економічних та воєнних інтересів країни. Адже люди є важливою складовою як для Збройних Сил України, так і для економічного фронту. Тож в цьому ключі важливим є баланс інтересів цих двох напрямків. Адже працюючий бізнес означає працюючу економіку, саме бізнес сплачує податки, які, зокрема, допомагають фінансувати і військовий напрямок. Безумовно, бізнес розуміє, що війна продовжується, але і бізнес працює та планує нові проєкти. Тож в цьому аспекті важливим є діалог, Асоціація вже неодноразово подавала пропозиції в контексті мобілізації та бронювання. Тож дуже сподіваємось, що вони все ж будуть враховані, зокрема, і в законопроєкті щодо мобілізації, який скоро мають знову оприлюднювати та розглядати (після доопрацювання).
По-третє, започаткування в Асоціації індустріальної платформи для діалогу з ЄС. Так, в умовах початку переговорів щодо вступу України до ЄС, Асоціація прагне і на цьому рівні бути рупором бізнесу. Крім того, спільнота має відповідну експертизу, аналізу, тощо, адже майже увесь період існування спільноти (якій у 2024 виповнюється 25 років) активно говорить про питання євроінтеграції. Тож ця платформа допоможе доносити голос бізнесу і в рамках переговорів.
По-четверте, сприяння міжнародній торгівлі Україна-ЄС, аби бізнес міг продовжувати працювати не тільки в Україні, але й розширюватись, виходячи на ринки Європи, вже інтегруватись в європейські ланцюги постачання, посилювати логістичну спроможність, мати діалог з владою інших країн аби в діалозі врегульовувати питання як, зокрема, нещодавню ситуацію на кордонах Україна-Польща, Україна-Румунія, тощо.
По-п’яте, сприяння подальшій валютній лібералізації як інструменту заохочення поточних і потенційних інвесторів. Зокрема, йдеться про репатріацію дивідендів, повернення відсотків за “старими” кредитами від нерезидентів, поновлення SWIFT-переказів з метою, зокрема, здійснення інвестицій за кордон, збільшення ліміту на перекази коштів з валютних карток українських банків на картки іноземних банків (третій етап) тощо. Адже, знову ж таки, в даному аспекті важливо зберігати баланс, з одного боку, валютного регулювання задля збереження макроекономічної стабільності країни, з іншого боку, підтримувати інвестора, який, прагне заходити та працювати в країні, але й отримувати чесно зароблені доходи (бо ж незважаючи на важливість соціальної складової, все ж важливою метою бізнесу є і отримання прибутку та можливість ним розпоряджатись). Тож щиро сподіваємось, що цього року наступні етапи валютної лібералізації буде пройдено.
По-шосте, енергетичну стійкість та ефективність, зокрема, в контексті подальшої інтеграції України та ЄС. Тут, власне, йдеться про подальшу адаптацію законодавства та розвиток регуляторного поля, сприятливого для інвестора, запровадження ринкових механізмів регулювання енергетики (ВДЕ, газу, електроенергії, тощо), децентралізацію та диверсифікацію сфери, тощо.
По-сьоме, сприяння розширенню інструментів фінансування бізнесу та страхування ризиків. Так, в даному аспекті, зокрема, але не виключно йдеться про розширення інструментів страхування від військових ризиків та збільшення практики застосування вже діючих страхових програм (MIGA, програми страхування Німеччини, Польщі, тощо), але і промотування розширення можливостей для кредитування від банківського сектору, отримання фінансування через донорські проекти та гранти, тощо – адже наразі все ж отримання фінансування для роботи та розвитку бізнесу є великим та важливим питанням, яке досить складно вирішується.