Оподаткування перехідних операцій платника ЄП
Юрособа (фінкомпанія) виключена з Реєстру фінустанов у липні 2022 р., з 01.09.2022 р. перейшла з загальної системи (без різниць) на ЄП (2%). Перебуваючи на ЄП отримало кошти з погашення дебіторської заборгованості при перебування на ЗС і нарахувало дохід внаслідок розформування резерву збитків. Чи включаються ці кошти до доходу, оподатковуваного ЄП?
Щодо отриманих коштів з погашення заборгованості
Відповідно до пп. 6 п. 292.11 ПКУ до складу доходу, визначеного цією статтею, не включаються суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств або загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця.
Таким чином, суми коштів з погашення дебіторської заборгованості (тіло фінансового кредиту та нараховані відсотки, які були включені у дохід в періоді перебування на загальній системі оподаткування) не включаються до оподатковуваного ЄП доходу.
Щодо доходу на розформований резерв збитків
Відповідно до пп. 2 пп. 292.1 ПКУ доходом платника ЄП юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в:
- грошовій формі (готівковій та/або безготівковій);
- матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пп. 292.3 цієї статті.
А в пп. 292.3 ПКУ наведені:
- доходи від безоплатно отриманих товарів, робіт, послуг;
- суми кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності;
- вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів.
Дохід на розформований резерв збитків не є доходом в грошовій формі, окрім того, не є доходом, визначеним п. 292.3 ПКУ. Тому відсутні підстави віднести його до складу оподатковуваного ЄП доходу на підставі пп. 2 пп. 292.1 ПКУ.
Та ж така логіка, на жаль, не зупиняє податкові органи трактувати норми ПКУ на свою користь.
Наприклад, на погляд податкової, позитивна курсова різниця від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти, яка в бухгалтерському обліку відноситься до складу доходів, включається до оподатковуваного ЄП доходу.
Таку відповідь податкової читаємо, приміром, на питання в ЗІР (108.01.02): «Чи включаються до доходу ЮО – платника ЄП третьої групи курсові різниці від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти?».
Хоча в ПКУ немає норм, на підставі яких курсова різниця включається до складу доходу ЄП. Тому для уникнення непорозумінь може бути доречним отримати індивідуальну податкову консультацію.