Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення непорушності майнових прав» від 03.05.2023 р. № 3103-ІХ (далі – Закон) — крок до посилення антирейдерського законодавства. Так, на виконання рішення Конституційного Суду України у справі щодо непорушності права власності, Законом було оновлено порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації прав на нерухомість і бізнес.
Закон набрав чинності 22.07.2023 року.
Які ж саме зміни відбулися? Про це детально розповів керівник Офісу протидії рейдерству Мін’юсту Віктор Дубовик у своїй колонці в рубриці «Фахова думка» на нашому сайті.
Коротко визначимо основне:
1. Щодо зміни правил державної реєстрації прав на нерухомість і бізнесу:
- на державного реєстратора покладено окремий обов’язок перевіряти наявність факту застосування санкцій відповідно до Закону України «Про санкції», які унеможливлюють проведення державної реєстрації;
- встановлення вищевказаного факту визначено окремою підставою для відмови у державній реєстрації;
- визначено додаткові підстави для закриття розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
- закріплено виняток із загального правила про те, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню — у випадку визнання рішення держреєстратора прийнятим з порушенням Закону № 1952-IV та його анулювання.
2. Щодо зміни у розгляді скарг у сфері державної реєстрації прав на нерухомість і бізнесу:
- унормовано повноваження Мін’юсту щодо прийняття рішень у разі встановлення порушень при проведенні державної реєстрації прав на нерухомість і бізнесу;
- визначено особливості державної реєстрації у випадках прийняття рішення Міністерства юстиції України та його територіальних органів про анулювання рішення державного реєстратора;
- скасовано річний присічний строк на оскарження державної реєстрації прав на нерухомість;
- врегульовано особливості оскарження державної реєстрації, здійсненої з порушенням санкційного законодавства, а саме — конкретизовано коло суб’єктів, які можуть подавати скаргу з таких підстав, а також особливості змісту такої скарги;
- конкретизовано правила оформлення скарги, а саме — передбачено, що скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав має бути підписана або скаржником, або його представником;
- передбачено, що закінчення строку розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав не є підставою для повернення скарги, відмови в її задоволенні чи залишення її без розгляду;
- розширено перелік підстав залишення скарги без розгляду по суті;
- передбачено, що особа, чиї права та законні інтереси були порушені внаслідок прийняття державним реєстратором скасованого судом чи анульованого Мін’юстом рішення, має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.
За словами Віктора Дубовика, такі новації, перш за все, спрямовані на удосконалення механізму правового забезпечення непорушності речових прав на нерухомість і корпоративних прав з дотриманням принципів «добропорядного врядування» і «справедливого балансу» у питанні захисту таких прав. Адже вони забезпечують домірність застосованих при цьому юридичних засобів їхнім наслідкам та характеру допущених державним реєстратором порушень.