Зміни до МКУ дозволять бізнесу адаптуватися до оновлених правил перед переходом до нового Митного кодексу

Верховна Рада прийняла в цілому проєкт Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо імплементації деяких положень Митного кодексу Європейського Союзу» (№ 10411).

Прийняті зміни є суттєвими за обсягом. Вони наближають Україну до повного застосування митного законодавства Європейського Союзу та фактично завершують впровадження основної частини митного права ЄС (EU acquis) у законодавство України. Наступними масштабними змінами до митного законодавства України буде вже прийняття нового Митного кодексу України, який повністю ґрунтуватиметься на Митному кодексі ЄС.

Прийняття законопроєкту надасть можливість вітчизняному бізнесу адаптуватися до оновлених правил у сфері зовнішньоекономічної діяльності та здійснити «мʼякий» перехід від чинного до нового Митного кодексу України.

Основні зміни, передбачені законопроєктом:

– запровадження концепції митного представництва, аналогічну тій, що функціонує в країнах ЄС, з розділенням видів представництва на пряме та непряме, розмежування обов’язків і відповідальності суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності та його митного представника;

– поступовий протягом 18 місяців перехід підприємств, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, на систему авторизацій, аналогічну тій, що діє в ЄС: запровадження для митних брокерів, утримувачів митних складів, складів тимчасового зберігання та інших єдиної системи критеріїв та умов для всіх митних авторизацій;

– запровадження європейської моделі типів митних складів та розширення спектру послуг;

– розширення можливості для АЕО підтверджувати достатність свого фінансового стану;

– запровадження європейського підходу щодо застосування митних режимів;

– приведення у відповідність до регламентів ЄС положення Митного кодексу України щодо доставки, пред’явлення товарів, а також їх зберігання під митним контролем;

– скасування необхідності виклику митника для здійснення переміщення товарів між об’єктами підприємства, на які отримано різні авторизації (наприклад, між митним складом та авторизованим вантажовідправником або вантажоодержувачем в межах однієї території підприємства);

– розвиток пост-митного контролю та поєднання його із заходами митного аудиту;

– удосконалення положення щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України.

Крім того, для посилення антикорупційної складової в митних органах запроваджуються:

– оприлюднення на офіційному вебсайті Держмитслужби знеособлених текстів рішень за результатами розгляду скарг протягом трьох днів з дати їх прийняття;

– право митних органів обмінюватися інформацією щодо митної вартості товарів в електронній формі у форматі міжнародних стандартів обміну електронною інформацією з митними органами іноземних держав.

У результаті підготовки законопроєкту до другого читання з бізнесом та громадськістю додано низку ініціатив та уточнень, зокрема:

– надання переваги підприємствам, що отримали статус АЕО, у першочерговому прибутті і перетині державного кордону, у тому числі з використанням інформаційних систем електронної черги;

– розмежування обов’язків декларанта, утримувача митного режиму, особи, відповідальної за сплату митних платежів;

– запровадження європейської концепції вимог до зберігання товарів під митним контролем: замінено положення щодо постійної зони митного контролю на митних складах вимогою щодо фінансового гарантування їх збереження;

– уточнено перелік дозволених операцій з товарами під митним контролем;

– уточнено положення щодо використання еквівалентних товарів;

– врегульовано положення щодо можливості відмови на користь держави товарів з українським статусом;

– удосконалено положення щодо здійснення плати за митне оформлення поза місцем розташування митного органу або поза його робочим часом.

Очікується, що запропоновані зміни наберуть чинності через 6 місяців після офіційного опублікування Закону. За цей час Кабінет Міністрів України та Міністерство фінансів мають затвердити всі необхідні підзаконні акти.

Проте, окремі положення, такі як наприклад переваги для АЕО у першочерговому прибутті та перетині кордону, виключення для всіх підприємств із строків доставки до кордону часу перебування вантажів в електронній черзі, наберуть чинності із дня наступного за днем опублікування Закону.

Проєкт Закону розроблено Мінфіном та Держмитслужбою у співпраці з Офісом підтримки реформ та проєктом EU4PFM, а також з профільним комітетом Верховної Ради, бізнесом та громадськістю.