Чи передбачено обмеження щодо кількості споживчої тари об’ємом до 60 літрів кожної включно для здійснення зберігання пального СГ виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки без отримання ліцензії на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки?
Згідно зі ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) зберігання пального – надання послуг та/або діяльність, пов’язана зі здійсненням операцій приймання, навантаження, розвантаження, розміщення та/або видавання пального (власного чи отриманого від інших осіб).
Відповідно до частини першої ст. 28 Закону № 3817 зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання за наявності ліцензії на право зберігання пального або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.
Частиною п’ятою ст. 28 Закону № 3817 передбачено, що суб’єкти господарювання здійснюють зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки у споживчій тарі кожна об’ємом до 60 літрів включно без отримання ліцензії на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.
При цьому, нормами Закону № 3817 не передбачено обмежень щодо кількості споживчої тари об’ємом до 60 літрів кожної включно для здійснення зберігання пального суб’єктом господарювання виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки без отримання ліцензії на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.