Ухвалений законопроєкт «Про ветеранське підприємництво» нині на підписі в Президента. Після реалізації заходів, які він передбачає, кількість бізнесів у сегменті соціального підприємництва поступово може зрости щонайменше на третину.
Про це повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.
За її словами, реалізація заходів, які передбачені в остаточно ухваленому 31 липня законопроєкті «Про ветеранське підприємництво» (№ 10258), сприятиме поступовому зростанню кількості бізнесів у сегменті соціального підприємництва щонайменше на третину. Це стане можливим завдяки державній фінансовій підтримці, впровадженню податкових пільг і спрощенню бюрократичних процедур для ветеранів. Наразі ухвалений законопроєкт направлений на підпис Президента Володимира Зеленського.
Згідно з документом, ветеранське підприємництво введено в законодавчу термінологію. Його субʼєктами можуть бути:
► Самозайняті ветерани та ФОПи, зареєстровані ветеранами.
► Члени родин ветеранів або загиблих захисників.
► Юридичні особи, в яких не менше 60% працівників або частки у статутному капіталі належать зазначеним вище категоріям.
«Таким чином, ми закріпили на рівні законодавства чітке визначення ветеранського підприємництва. Це важливо для запуску цільових програм підтримки саме для цієї категорії бізнесу», – акцентувала Олена Шуляк.
Вона додала, що такі підприємці зможуть претендувати на грантову підтримку, участь у державних і місцевих програмах пільгового кредитування, компенсацію відсоткових ставок за кредитами, підтримку в сфері лізингу та доступ до державного чи комунального майна.
Ці інструменти, пояснила Шуляк, реалізовуватимуться, зокрема, через державні, регіональні та місцеві цільові програми, а також український ветеранський фонд, Фонд підтримки підприємництва та інші бюджетні установи.
«Всі три рівні влади — держава, область і громада — зможуть брати участь у підтримці ветеранського бізнесу. Наприклад, компенсація відсотків за кредитами може здійснюватись одночасно на всіх рівнях: саме так деякі підприємства вже платять «нуль» за програмою 5-7-9», – зазначила парламентарка.
Одним з ключових блоків підтримки стануть податкові механізми — податкові канікули, зменшення окремих податків, податкові кредити, спрощення процедур отримання дозволів, зменшення тиску з боку контролюючих органів.
«Мета — зняти бюрократичні барʼєри, щоб у ветеранів було менше перепон на шляху до реалізації своїх ідей у мирному житті», – наголосила Шуляк.
Водночас зауважила вона, навіть до остаточного ухвалення законопроєкту в Україні вже діють десятки прикладів ветеранського підприємництва. Зокрема, працюють соціальна меблева майстерня у Львові, ветеранські кавʼярні, мережа піцерій, створена ветеранами, що працевлаштовує інших ветеранів.
«Після набуття чинності ухваленого законопроєкту таких кейсів поступово ставатиме все більше. Це матиме позитивний ефект як для економіки, так і для реінтеграції ветеранів», – переконана Шуляк.
Вона додала, що після перемоги кількість ветеранів та членів їхніх родин може сягнути до 5 мільйонів осіб. Тому завдання держави є не просто фінансове утримання, а створення умов для повноцінної самореалізації, зокрема, через бізнес.
«Ветеранський бізнес — це не просто економічна активність. Це нова суспільна норма, яка базується на місії, — створення робочих місць, підтримка військових, формування громадянського суспільства. І цей закон — реальний крок до того, щоб ветеранський бізнес масштабувався та став впливовою силою в економіці», – наголосила Олена Шуляк.
Наостанок парламентарка зазначила, що ухвалення законопроєкту № 10258 — лише перший крок. Але він закладає фундамент: ветеранський бізнес отримує окрему правову категорію, а держава — зобовʼязання підтримувати його розвиток.