ЮО-єдинник 3-ї групи і зарахування позики в статутний капітал: ризик втрати спрощеної системи

Поворотна фіндопомога в статутний капітал у юрособи-єдинника: ДПС проти взаємозаліку

ДПС в індивідуальній податковій консультації розглянула ситуацію: юридична особа – платник єдиного податку 3-ї групи отримала поворотну фінансову допомогу від засновника (єдиного учасника). Засновник надалі вирішив збільшити статутний капітал на суму цієї допомоги.

Товариство запитало:

1. Чи можна провести внесок до статутного капіталу через зарахування зустрічних однорідних вимог (взаємозалік заборгованості за позикою) без реального руху коштів через рахунок?

2. Які податкові наслідки, чи не втрачається статус платника єдиного податку?

Через відсутність детальних документів (договір позики, рішення зборів про збільшення капіталу за рахунок ПФД) ДПС надала загальні висновки, спираючись на ЦКУ, Закон про ТОВ та ПКУ.

Поворотна фінансова допомога: коли вона не є доходом єдинника

ПКУ визначає:

  • поворотна фінансова допомога – кошти, надані за договором без відсотків/компенсацій і обов’язкові до повернення (п.п. 14.1.257 ПКУ);
  • для юросіб-єдинників дохід – будь-який дохід у грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі (п.п. 2 п. 292.1 ПКУ).

Але стаття 292 ПКУ (п.п. 3 п. 292.11) встановлює виняток:

  • суми поворотної фіндопомоги не включаються до доходу, якщо її отримано і повернуто протягом 12 календарних місяців з дня отримання.
Якщо юридична особа – єдинник не повернула суму поворотної фіндопомоги протягом 12 місяців, то сума такої допомоги включається до доходу наступного дня після закінчення 12-місячного строку.

Окремо ДПС наголошує: кошти, внесені учасником без зміни статутного капіталу, можуть розглядатися як безповоротна фінансова допомога (як дарування тощо), а отже:

  • включаються до доходу платника єдиного податку і обкладаються єдиним податком.

Збільшення статутного капіталу за рахунок ПФД: чому це небезпечно для єдинника

Закон «Про ТОВ та ТДВ» ст. 18 прямо дозволяє:

  • збільшувати статутний капітал за рахунок додаткових вкладів;
  • у т.ч. зарахуванням зустрічних однорідних вимог між товариством та учасником (ч. 5 ст. 18).

Тобто на корпоративному/цивільному рівні:

  • припинення зобов’язання з повернення позики шляхом взаємозаліку і одночасне збільшення статутного капіталу – допустима операція.

Але для платників єдиного податку діє спеціальне обмеження:

  • п. 291.6 ПКУ: єдинник 3-ї групи (юрособа) має здійснювати розрахунки лише у грошовій формі – готівка/безготівка (в т.ч. електронні гроші);
  • будь-які негрошові форми розрахунків – заборонені.

ДПС кваліфікує:

Збільшення статутного капіталу шляхом припинення зобов’язання з повернення поворотної фіндопомоги в обмін на корпоративні права є негрошовою формою розрахунку – операцією із зарахування зустрічних однорідних вимог, яка заборонена для платників єдиного податку.

Наслідок:

  • це порушення вимоги п. 291.6 ПКУ щодо виключно грошових розрахунків;
  • згідно з п.п. 298.2.3 ПКУ, у разі застосування іншого способу розрахунків, ніж дозволені, платник єдиного податку зобов’язаний перейти на загальну систему:
    • з 1-го числа місяця, наступного за звітним періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків.

Крім того, за п. 299.10 ПКУ контролюючий орган може анулювати реєстрацію платника єдиного податку (виключення з реєстру) у випадках, передбачених п.п. 298.2.3 ПКУ.

Тобто, на думку ДПС, зарахування поворотної фіндопомоги в рахунок статутного капіталу для юрособи-єдинника = порушення, яке тягне втрату спрощенки.

Підсумкова позиція ДПС

1. Поворотна фіндопомога: не є доходом, якщо повернена протягом 12 місяців, якщо не повернута в цей строк – стає доходом єдинника наступного дня після спливу 12 місяців.

2. Кошти учасника без зміни статутного капіталу:

  • можуть бути кваліфіковані як безповоротна фіндопомога;
  • включаються до доходу платника єдиного податку.

3. Зарахування поворотної фіндопомоги в статутний капітал (в обмін на корпоративні права, без реального повернення коштів):

  • це негрошова форма розрахунку, заборонена для платників єдиного податку;
  • ризик обов’язкового переходу на загальну систему і анулювання статусу єдинника з періоду, в якому допущено взаємозалік.

ДПС окремо підкреслює, що в межах ІПК не оцінює правомірність конкретних дій платника – це здійснюється під час перевірки, і кожен випадок потребує аналізу всіх документів. Але загальний сигнал для юросіб на єдиному податку 3-ї групи очевидний:

  • уникати негрошових форм припинення боргу по поворотній фіндопомозі, якщо хочете зберегти спрощену систему;
  • для внесків у статутний капітал – працювати через реальний грошовий рух і коректно документувати операції, розмежовуючи поворотну та безповоротну допомогу.