Відповідно до п.п. 2 п. 1 розд. IV Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 12.01.2021 р. № 5 (далі – Порядок № 5), структурні підрозділи податкового органу, які за своїми функціональними обов’язками відповідають за розробку форм Документів звітності:
- визначають первинні показники Документів звітності, що мають відображатись в інтегрованій картці платника (далі – ІКП) (показники, що впливають на стан розрахунків платника із бюджетами);
- описують алгоритми відображення показників Документів звітності в ІКП (зокрема визначають умови, дати граничного терміну сплати та облікові показники (операції) для такого відображення), а також алгоритми арифметичного та логічного контролю Документів звітності;
- погоджують алгоритми контролю показників Документів звітності зі структурними підрозділами ДПС за відповідними напрямами роботи.
На підставі таких алгоритмів за формою, визначеною регламентом комп’ютерної обробки податкової звітності, звітності з ЄСВ та іншої звітності в інформаційній системі органів ДПС здійснюються процедури:
- приймання та реєстрації Документів звітності;
- проведення арифметичного та логічного контролю Документів звітності;
- відображення (рознесення) даних первинних показників Документів звітності в ІКП.
Згідно з п.п. 2 п. 4 розд. IV Порядку № 5 дані Документів звітності зі статусом «Повністю введено», поданих платниками у законодавчо встановлені терміни для такого подання, а також поданих з порушенням термінів подання, але до настання граничного строку сплати грошового зобов’язання за такими Документами звітності, відображаються в ІКП датою, що відповідає даті граничного терміну сплати грошових зобов’язань за такими Документами звітності.
Дані Документів звітності зі статусом «Повністю введено», поданих платниками після настання граничного строку сплати грошового зобов’язання, а також дані уточнюючих Документів звітності та дані Документів звітності, поданих за звітний (податковий) період, на який припадає дата ліквідації платника, відображаються в ІКП датою подання таких Документів звітності до податкового органу, якщо інше не визначено в алгоритмі відображення (рознесення) даних первинних показників в ІКП для форми Документа звітності.
При цьому за уточнюючими Документами звітності в ІКП відображається різниця між грошовим зобов’язанням, зазначеним у поданому раніше Документі звітності, та грошовим зобов’язанням, розрахованим з урахуванням виявлених платником помилок, штрафу та пені (у разі заниження грошового зобов’язання), визначені самостійно платником, якщо інше не передбачено формою Документа звітності.
Форма податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація) затверджена наказом Мінфіну від 17.08.2015 р. № 715.
Невід’ємною частиною Декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші.
При цьому для кожного стаціонарного джерела забруднення, для кожного об’єкта за місцем здійснення скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти, для кожного місця чи об’єкта для розміщення відходів складається окремий додаток.
Отже, до ІКП переносяться грошові зобов’язання по екологічному податку, зазначені у додатку(ах) до Декларації:
- податкове зобов’язання за звітний період;
- податкове зобов’язання, що збільшується;
- податкове зобов’язання, що зменшується;
- сума штрафу.
Водночас, згідно з п.п. 69.38 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ПКУ, та пені.