Податкова виходить із загального правила ст. 44 ПКУ:
- показники оподаткування формуються лише на підставі належних первинних документів та облікових регістрів;
- заборонено формувати податкову звітність на основі непідтверджених документами даних.
Для податку на прибуток (п. 44.2 ПКУ):
- об’єкт оподаткування визначається за даними бухобліку та фінзвітності;
- ПКУ не встановлює окремих різниць для коригування фінрезультату на суму витрат на відрядження працівників, у т.ч. витрат на проживання, якщо готель оплачено з карткового рахунку працівника.
Отже:
Витрати на відрядження, включаючи проживання в готелі за кордоном, сплачені карткою працівника і підтверджені документами, можуть бути враховані при визначенні фінрезультату до оподаткування за правилами бухобліку.
ПКУ не забороняє враховувати такі витрати і не вимагає окремих коригувань.
Податкова прямо вказує:
- порядок відображення в бухобліку таких операцій і вимоги до первинних документів (рахунки, квитанції, виписка банку, авансовий звіт тощо) – це компетенція Мінфіну як органу, що визначає методологію бухобліку (Закон № 996, постанова КМУ № 375). Щодо питання формування та визнання витрат під час закордонного відрядження можете детально розглянути у наших статтях:” Закордонне відрядження: складаємо Звіт правильно“, “Які документи підтверджують фактичні дні закордонного відрядження?“,- та консультації “Витрати на закордонне відрядження“.
Практичний висновок:
- для цілей податку на прибуток ключове – правильне бухгалтерське відображення й належні первинні документи;
- якщо витрати на відрядження (у т.ч. проживання, оплачене карткою працівника) документально оформлені за вимогами бухобліку, вони впливають на фінрезультат і, відповідно, на податок на прибуток;
- детальний порядок оформлення та перелік документів слід уточнювати в роз’ясненнях і стандартах Мінфіну.