Чи збільшується фінансовий результат до оподаткування згідно з п.п. 140.5.6 ПКУ, якщо платник податку збільшував фінансовий результат до оподаткування на суму витрат по нарахуванню таких саме роялті на користь нерезидента згідно з п.п. 140.5.7 ПКУ?
Відповідно до п.п. 134.1 ПКУ об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Згідно з п.п. 140.5.6 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат по нарахуванню роялті (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ) на користь нерезидента (у тому числі нерезидента, зареєстрованого у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого КМУ відповідно до п.п. 39.2.1.2 ПКУ), що перевищує суму доходів від роялті, збільшену на 4 % чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за даними фінансової звітності за рік, що передує звітному (крім суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України від 21 грудня 1993 року № 3759-XII «Про телебачення і радіомовлення», а після втрати ним чинності – крім суб’єктів у сфері аудіовізуальних медіа, які здійснюють діяльність як суб’єкт у сфері лінійного аудіального медіа-сервісу або як суб’єкт у сфері лінійного аудіовізуального медіа-сервісу відповідно до Закону України від 13 грудня 2022 року № 2849-IX «Про медіа»), а для банків – в обсязі, що перевищує 4 % доходу від операційної діяльності (за вирахуванням податку на додану вартість) за рік, що передує звітному.
Фінансовий результат до оподаткування збільшується на всю суму витрат по нарахуванню роялті (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ) на користь нерезидента (у тому числі нерезидента, зареєстрованого у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ), якщо такі операції не мають ділової мети. Обов’язок доведення обставин, передбачених цим абзацом, покладається на контролюючий орган із застосуванням відповідних положень ст. 39 ПКУ. При цьому інші коригування, передбачені п.п. 140.5.6 ПКУ, не застосовуються, а сума цього коригування щодо такої операції зменшується на суму коригування, передбаченого абзацом першим п.п. 140.5.6 ПКУ, якщо платник податку самостійно вже застосував це коригування щодо такої операції.
Вимоги п.п. 140.5.6 ПКУ не застосовуються платником податку, якщо: операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки», відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту.
У випадку незастосування вимог п.п. 140.5.6 ПКУ на підставі абзаців третього та четвертого п.п. 140.5.6 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується у порядку, передбаченому п.п. 140.5.2 прим. 1 п. 140.5 ПКУ. При цьому інші коригування, передбачені п.п. 140.5.6 ПКУ, не застосовуються.
Норми п.п. 140.5.6 ПКУ застосовуються за результатами податкового (звітного) року.
Згідно з п.п. 140.5.7 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат по нарахуванню роялті у повному обсязі, якщо роялті нараховані на користь:
нерезидента, який не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) роялті, за виключенням випадків, коли бенефіціар (фактичний власник) надав право отримувати роялті іншим особам (п.п. 2 п.п. 140.5.7 ПКУ).
Для цілей застосування п.п. 2 п.п. 140.5.7 ПКУ у випадках, коли резиденти – суб’єкти кінематографії України сплачують роялті нерезидентам за субліцензійними договорами за використання або за надання права на використання аудіовізуальних творів (у тому числі фільмів), а також об’єктів авторського права та/або суміжних прав, що використовуються при виробництві (створенні) аудіовізуальних творів (у тому числі фільмів), такі нерезиденти вважаються бенефіціарними (фактичними) отримувачами (власниками) щодо таких роялті;
нерезидента щодо об’єктів, права інтелектуальної власності щодо яких вперше виникли у резидента України (п.п. 3 п.п. 140.5.7 ПКУ).
У разі виникнення розбіжностей між контролюючим органом та платником податку стосовно визначення особи, у якої вперше виникли (були набуті) права інтелектуальної власності на об’єкт інтелектуальної власності, такі контролюючі органи зобов’язані звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, для отримання відповідного висновку.
Вимоги цього підпункту не застосовуються до випадків нарахування суб’єктом кінематографії роялті за використання об’єктів права інтелектуальної власності (фільмів, літературних творів, музичних творів, творів образотворчого мистецтва, фотографічних творів, фонограм, відеограм), крім випадків, коли резидент України – суб’єкт кінематографії, у якого виникли майнові авторські та суміжні права внаслідок створення (виготовлення) ним вказаних творів, якщо він у подальшому передав чи здійснив відчуження майнових авторських або суміжних прав нерезиденту та здійснює нарахування роялті за використання цього об’єкта;
нерезидента, який не підлягає оподаткуванню у відношенні роялті в державі, резидентом якої він є (п.п. 4 п.п. 140.5.7 ПКУ).
Отже, при збільшенні фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду відповідно до п.п. 140.5.6 ПКУ платником податку враховується сума витрат по нарахуванню роялті на користь нерезидентів, окрім сум роялті на користь нерезидентів, на які збільшений фінансовий результат до оподаткування відповідно до п.п. 140.5.7 ПКУ, що перевищує сумарне значення суми доходів від роялті та 4 відсотки чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за даними фінансової звітності за рік, що передує звітному.
Якщо при такому розрахунку результат має від’ємне значення, то різниця для коригування фінансового результату до оподаткування згідно з п.п. 140.5.6 ПКУ не виникає.
Сумарне значення різниць на суму витрат по нарахуванню роялті, які формуються відповідно до підпунктів 140.5.6 та 140.5.7 п. 140.5 відображається у рядку 3.1.8 Додатку PI до рядка 0.3 PI Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. № 897 (у редакції наказу Мінфіну від 20.02.2023 № 101).