З 1 березня набули чинності зміни до цієї програми. Відтепер замість єдиної ставки 10% буде дві шкали. Про це нагадав Данило Гетманцев, голова Податкового Комітету ВРУ.
Кешбек нараховуватиметься в розмірі 5% вартості товарів українського виробництва, що належать до категорії товарів, у якій частка імпорту становить до 35%, і 15% вартості товарів українського виробництва, що належать до категорії товарів, у якій частка імпорту становить 35% і більше.
Методика формування переліку категорій товарів українського виробництва, на покупку яких здійснюється нарахування кешбеку, та визначення частки товарів українського виробництва, а також переліку категорій та підкатегорій товарів українського виробництва, на покупку яких здійснюється нарахування кешбеку в розмірі 5 та 15%, затверджується Мінекономіки та розміщується на його офіційному веб-сайті.
Перелік категорій та підкатегорій товарів українського виробництва, на покупку яких здійснюється нарахування кешбеку в розмірі 5% та 15%, може оновлюватися не частіше ніж 1 раз на місяць.
У разі оновлення зазначеного переліку зміна нарахувань кешбеку здійснюється з першого числа наступного місяця після опублікування зазначеного переліку на офіційному веб-сайті Мінекономіки.
Що це означатиме на практиці і який нестиме позитив чи негатив для українців та українського бізнесу?
Для громадян нарахування кешбеку зменшиться вдвічі при купівлі товарів, де вітчизняні виробники домінують на ринку, займаючи частку у 65% і більше, а це переважно недорогі продукти та споживчі товари.
Вітчизняним виробникам тепер у заяві про участь у програмі необхідно буде вибирати категорії та підкатегорії товарів з переліку категорій та підкатегорій товарів українського виробництва, на покупку яких здійснюється нарахування кешбеку в розмірі 5% та 15%, затвердженого Мінекономіки.
При цьому важливо не помилитись – адже участь в експериментальному проекті суб’єктів, у документах або поданій заяві яких виявлено недостовірну інформацію, припиняється.
“Особливо пікантними виглядають заяви про підтримку вітчизняного виробника, якого у результаті внесених змін роблять заручниками імпортерів та виробників іноземної продукції.
Це насамперед стосується «прикордонної» групи товарів, де пропорція на ринку становить 35 +/- 5%, адже обсяги імпорту і власного виробництва не є сталою величиною (особливо під час нинішньої повномасштабної війни, яка вносить суттєві корективи і у виробництво, і у логістику).
А головне – у нинішньому вигляді програма остаточно втрачає логіку та глузд з точки зору споживача.
Наприклад, за попередньою схемою ти купив у березні певні вітчизняні товари, а наприкінці квітня отримав 10% їх вартості.
За новою – треба врахувати, що оперативні (не фінальні) дані про зовнішню торгівлю у березні Держстат оприлюднить орієнтовно після 15 травня! Далі, якщо Мінекономіки встигне протягом 10 днів (чесно – не вірю) пройтись по всій номенклатурі позицій зовнішньої торгівлі та співставити їх обсяги з внутрішньою торгівлею, нові переліки для 5% та 15% набудуть чинності та нараховуватимуться з 1 червня, а якщо не встигне – то з 1 липня – на підставі даних про співвідношення вітчизняних та іноземних товарів на ринку у березні, з перерахуванням кешбеку покупцям наприкінці серпня.
Але є одне маленьке «але» – нарахування кешбеку отримувачам у 2026 році за діючою постановою припиняється з 1 травня 2026 року.
Проте одного-єдиного вигодонабувача мені таки вдалось відшукати – з 1 березня маловідоме АТ «Агентство індустріального розвитку «Зроблено в Україні» отримуватиме за свої послуги втричі більше – 1,5% (замість 0,5%) від загальної суми нарахованого кешбек”, пише Д. Гетманцев.