Питання: Яким чином СГ, які здійснюють розрахунки через РРО та/або ПРРО під час здійснення ними функцій податкового агента зі справляння туристичного збору, повинні відображати в фіскальному чеку суму сплаченого збору?
Вимоги Закону № 265 та Положення № 13
Закон № 265 визначає загальні правила застосування РРО/ПРРО та поняття розрахункового документа.
Положення № 13 встановлює форму фіскального чеку (ФКЧ-1) та обов’язкові реквізити:
- рядок 11 – назва товару/послуги, вартість, літерне позначення ставки ПДВ;
- рядок 21 – ПДВ (для платників ПДВ);
- рядок 22 – акциз (для платників акцизу).
Ні Закон № 265, ні Положення № 13 не зобов’язують і не дозволяють:
- відображати туристичний збір як ПДВ чи акциз;
- включати його до назви послуги розміщення як складову вартості.
Чому турзбір не можна включати в послугу?
За п. 268.1 ПКУ туристичний збір – місцевий збір, кошти від якого йдуть до місцевого бюджету.
Висновок ДПС: тур збір не є товаром чи послугою. Отже, некоректно:
- включати його до назви послуги проживання;
- показувати в рядках для ПДВ (21) чи акцизу (22);
- додавати до вартості послуги розміщення як її елемент.
Для платників ПДВ: включений у ціну турзбір взагалі спотворить оподаткування, адже, на суму збору ще й нарахується ПДВ.
Як рекомендує діяти ДПС?
ДПС пропонує єдиний коректний підхід:
- туристичний збір у чеку показується окремою позицією в рядку 11 фіскального чека (як окрема «умовна послуга» – наприклад, «Туристичний збір»);
- на цю позицію не поширюються вимоги щодо обчислення та відображення ПДВ:
- для неї не ставиться ставка/сума ПДВ;
- вона не включається в базу нарахування ПДВ.
При цьому:
- показувати турзбір лише у текстових полях для коментарів фіскального чека ДПС вважає неналежним виконанням вимог Закону № 265, коментар не є обов’язковим реквізитом розрахункового документа.
Такий формат дає змогу коректно виконати функції податкового агента та уникнути претензій щодо форми розрахункового документа.