Порядок нарахування та сплати ЄСВ регулюється Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI та наказом Мінфіну «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 20.04.2015 р. № 449.
Відповідно до Закону № 2464 ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
За наявності у платника зобов’язань зі сплати ЄСВ та одночасно зобов’язань по сплаті податків та інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами – сплата ЄСВ виконується в першу чергу, крім зобов’язань з виплати заробітної плати.
Відповідно до норм діючого законодавства, при наявності у платника заборгованості на кінець календарного місяця понад 10 гривень, боржнику надсилається вимога про сплату боргу (недоїмки), яка є виконавчим документом.
Вимога вважається узгодженою, якщо платник не провів оплату протягом 10 календарних днів з дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки), а також не повідомив орган ДПС за місцем основного обліку про її оскарження. У такому випадку вимога про сплату боргу (недоїмки) передається до Державної виконавчої служби України.
У разі сплати сум заборгованості з ЄСВ необхідно враховувати, що за порушення терміну його сплати платнику нараховується штраф у розмірі 20 % своєчасно несплачених сум (п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464).
Крім того, на суму недоїмки нараховується пеня 0,1 % суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені розпочинається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Відповідно до п. 13 розділу VII Інструкції № 449, не застосовується строк давності при нарахуванні, застосуванні та стягненні сум штрафів з ЄСВ.
Сума недоїмки з ЄСВ не підлягає списанню, навіть у процедурі санації відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи-підприємця, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до Закону № 2464 несуть зобов’язання зі сплати ЄСВ.
Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» громадяни мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи зокрема за наявності необхідного страхового стажу.
Стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Періоди за які в реєстрі відсутні дані про сплату ЄСВ, не враховуються, наймані працівники – застраховані особи втрачають страховий стаж для призначення пенсії і відповідно не враховується заробітна плата за ці періоди.
Крім того, такі працівники не отримують належної компенсації втраченого заробітку у зв’язку зі страховим випадком.
Якщо роботодавець має заборгованість по сплаті внеску, сплачені ним поточні суми ЄСВ, зараховуються в рахунок погашення боргу у порядку календарної черговості його виникнення.
Відновлення прав особи на отримання пенсії та виплат у повному обсязі відбудеться лише після погашення роботодавцем заборгованості з ЄСВ.
Звертаємо увагу на можливість та право найманих працівників контролювати свій страховий стаж і сплачений за них ЄСВ.
Також нагадуємо, що при сплаті сум заборгованості з ЄСВ, відповідно до наказу Мінфіну від 22.03.2023 р. № 148 «Про затвердження Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення», застосовується код сплати 140 (Сплата коштів у рахунок погашення податкового боргу/заборгованості з єдиного внеску/грошових зобов’язань).