НБУ опублікував свіжий Макроекономічний та монетарний огляд про економічні результати січня-лютого.
У січні інфляція пришвидшилася до 12,9%.
Зростання цін на сирі продукти в річному вимірі сповільнилося на тлі розширення пропозиції.
Натомість фундаментальний інфляційний тиск посилився.
За оцінками НБУ, інфляція зростала й у лютому.
НБУ на початку березня підвищив облікову ставку до 15,5% – це рішення підтримає привабливість заощаджень у гривні, сприятиме збереженню стійкості валютного ринку та контрольованості інфляційних очікувань.
Це дасть змогу повернути інфляцію на траєкторію стійкого сповільнення до цілі 5%.
У лютому відключення електроенергії для бізнесу відновилися, що мало позначитися на економічній активності.
Дефіцит с/г сировини стримував харчову промисловість і експорт.
Водночас пожвавилася активність у металургії, окремих напрямах добувної промисловості й машинобудуванні.
Споживчий попит залишався стійким.
На ринку праці ситуація пожвавилася.
Кількість резюме і вакансій у річному вимірі зростала. Остання (вакансії) перевищила рівень 2021 року та початку 2022 року.
Проте дефіцит кадрів зберігався, що стимулювало подальше збільшення зарплат.
Видатки держбюджету в січні-лютому суттєво перевищували минулорічні, водночас податкові надходження поліпшилися.
Дефіцит бюджету фінансувався за рахунок запасу ліквідності, створеному наприкінці 2024 року, та траншу за програмою ERA Loans у січні.
Запас валютних коштів для фінансування бюджетних потреб у березні збережено.
Чистий попит на іноземну валюту в лютому знизився.
Цьому сприяли відносно стабільна ситуація з експортом, поліпшення курсових очікувань населення та заходи НБУ з посилення процентної політики та підтримання стійкості валютного ринку.
Такі висновки можна зробити у нещодавньому звіті Прем’єр-міністра. Все дуже добре.
Однак, народний депутат Ніна Южаніна розповідає про реальність, яку зазначають незалежні експерти, спеціалісти.
Вплив на інфляцію
Споживча інфляція прискорюється 9-й місяць поспіль: з 3,3% у травні 2024 р. до 12,9% у січні 2025 р. (в річному вимірі).
Цей факт засвідчує, що в нинішніх умовах облікова ставка НБУ не здатна здійснювати ефективного впливу на інфляцію, оскільки переважна більшість проінфляційних чинників в Україні знаходиться поза межами дії монетарних інструментів НБУ, а саме:
Інфляція живиться зростанням витрат в реальному секторі, а не попиту.
Зокрема індекс цін виробників промислової продукції збільшився на 32,5% в річному вимірі. Це штовхає ціни вгору не залежно від розміру ключової процентної ставки НБУ.
Дефіцит державного бюджету диктується воєнними факторами та переважно (на 99% за планом на 2025 р.) покривається з зовнішніх джерел, а тому не залежить від процентних ставок внутрішнього боргового ринку.
Девальвація обмінного курсу гривні не залежить від ключової ставки НБУ, а залежить від керованих валютних інтервенцій НБУ та від притоку зовнішньої допомоги;
Погодні фактори, які спричинили підвищення цін на окремі категорії с\г продукції, також не реагують на облікову ставку.
Тому нардеп вважає, що висновки НБУ про те, що підвищення облікової ставки до 15,5% з 13% призведе в т.ч. до контрольованості інфляційних очікувань хибні.
“Зазначений слайд – ілюстрація “стійкого” споживчого попиту, про що констатує НБУ в Макроекономічному та монетарному огляді.
Крім того, декілька прямих суперечностей вказано в цьому документі, такі як:
– сповільнення цін на сирі продукти та при цьому зазначається про те, що дефіцит сировини стримував харчову промисловість;
– попит на іноземну валюту знизився завдяки стабільності ситуації з експортом і тут же зазначено, що дефіцит сировини стримував експорт.
Окрім цього маємо розуміти, що підвищення ставки НБУ призводить до додаткових витрат за державними внутрішніми позиками.
Підвищення облікової ставки НБУ на 1 відсотковий пункт в нинішніх параметрах фіскально-монетарних відносин призводить до додаткових втрат державних коштів на 11 млрд грн в рік.
Витрати НБУ на монетарну політику за підсумками минулого року склали 77 млрд грн.
В Державному бюджеті на 2025 р. закладено витрати на обслуговування внутрішнього боргу обсягом 282 млрд грн”, – пише Н. Южаніна.