Звільнення мобілізованого за власним бажанням у 2026 році: ризики та норми ст. 119 КЗпП (аудіоверсія)
Працівника підприємства призвано на військову службу під час мобілізації. Перебуваючи на військовій службі, він подав заяву про звільнення з роботи за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП. Чи має право роботодавець розірвати трудовий договір з ініціативи працівника під час дії гарантій збереження місця роботи та посади відповідно до ст. 119 КЗпП, і яким є коректний алгоритм оформлення наказу?
Коротка відповідь
Так, ви можете звільнити мобілізованого працівника за його власною заявою. Законодавство забороняє звільнення такої категорії працівників лише з ініціативи роботодавця, але не обмежує право самого працівника припинити трудові відносини.
Обґрунтування
Гарантії збереження місця роботи
Відповідно до частини третьої ст. 119 КЗпП, за працівниками, призваними на військову службу під час мобілізації, в особливий період зберігаються місце роботи і посада. Ця норма встановлює захист від одностороннього звільнення за ініціативою адміністрації (роботодавця).
Підстави припинення за ініціативою або згодою працівника. Закон не позбавляє мобілізованого працівника права розірвати трудовий договір добровільно. Працівник може подати заяву на звільнення за такими підставами:
- за власним бажанням — згідно зі статтею 38 КЗпП;
- за угодою сторін — згідно з пп. 1 частини 1 ст. 36 КЗпП (у погоджену сторонами дату).
Вимога добровільності
Ініціатива має виходити виключно від мобілізованого. Будь-який тиск чи примус із боку керівництва щодо написання заяви є неправомірним і кваліфікується як порушення гарантій ст. 119 КЗпП.
Порядок оформлення
Заява
Працівник надсилає власноруч підписану заяву (або складену з накладенням кваліфікованого електронного підпису / через засоби зв'язку, якщо такий порядок дистанційної комунікації закріплено трудовим договором).
Наказ
Роботодавець видає наказ (розпорядження) про припинення трудового договору із зазначенням підстави (ст. 38 або п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП).
Розрахунок і компенсація
У день звільнення необхідно провести повний остаточний розрахунок (стаття 116 КЗпП), зокрема нарахувати й виплатити грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей (стаття 24 Закону «Про відпустки», ст. 83 КЗпП).
Видача документів
Роботодавець надсилає або видає працівникові копію наказу про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені суми, а також на вимогу вносить належний запис до паперової трудової книжки (ст. 47 КЗпП).