Зіставна компанія у ТЦУ у 2026 році: пов’язаність через директора та ризики (аудіоверсія)
Для цілей трансфертного ціноутворення у 2026 році оцінюється можливість використання для ТОВ 1 зіставної компанії – ТОВ 2. Види діяльності ТОВ 1 та ТОВ 2 збігаються, а директор ТОВ 1 одночасно пов’язаний із ТОВ 2. Чи впливає така пов’язаність на критерії незалежності та допустимість використання ТОВ 2 як зіставної компанії відповідно до ст. 39 ПКУ?
Пов’язаність через директора безпосередньо впливає на допустимість використання ТОВ 2. Якщо спільне керівництво чи контроль директора зумовлює пов’язаність ТОВ 1 та ТОВ 2 за правилами пп. 14.1.159 ПКУ, або якщо ТОВ 2 здійснює операції зі своїми пов'язаними особами, використання його даних для розрахунку ринкового діапазону рентабельності суперечить вимогам пп. 39.2.2.2 ПКУ та призведе до виключення компанії з вибірки зіставних осіб податковими органами.
Критерій незалежності зіставної компанії
Для побудови вибірки зіставних юридичних осіб обов’язковим є дотримання принципу «витягнутої руки». Згідно з абз. 7 пп. 39.2.2.2 ПКУ, за відсутності або недостатності інформації про окремі неконтрольовані операції для визначення показників рентабельності може використовуватися фінансова інформація юридичних осіб, які здійснюють діяльність, зіставну з контрольованою операцією, виключно за умови наявності інформації про те, що такі юридичні особи не здійснюють операції з пов’язаними особами.
У зв'язку з цим діють два обов'язкові бар'єри незалежності:
- зовнішній (незалежність від платника): ТОВ 2 повинно бути повністю незалежним суб’єктом щодо ТОВ 1;
- внутрішній (відсутність контрольованого впливу всередині зіставної компанії): ТОВ 2 не повинно мати господарських операцій зі своїми власними пов’язаними особами.
Кваліфікація пов'язаності через директора
Відповідно до пп. 14.1.159 ПКУ, юридичні особи визнаються пов’язаними, зокрема, якщо:
- одна й та сама фізична особа безпосередньо здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу (директора) в обох підприємствах (ТОВ 1 і ТОВ 2);
- фізична особа має право призначати (обирати) одноособовий виконавчий орган або не менше 50% складу колегіального органу управління в обох компаніях;
- фізична особа володіє прямо чи опосередковано часткою 25% і більше в статутному капіталі обох юридичних осіб або здійснює фактичний вирішальний контроль (статус КБВ).
Якщо хоча б один із цих критеріїв виконується, ТОВ 1 і ТОВ 2 визнаються пов’язаними особами між собою. Включення такої компанії до вибірки спотворює ринкові умови та прямо суперечить суті трансфертного ціноутворення.
Комплексні критерії добору зіставних суб’єктів
Згідно з пп. 39.3.2.9 ПКУ, використання фінансової інформації компанії дозволяється лише за одночасного виконання умов:
1. Зіставність діяльності та функцій: компанія здійснює діяльність, зіставну з діяльністю сторони досліджуваної контрольованої операції, та виконує зіставні функції. Самого збігу коду КВЕД недостатньо — відповідно до пп. 39.2.2.2 ПКУ обов'язково проводиться функціональний аналіз (оцінка виконуваних функцій, задіяних активів, розподілу комерційних ризиків та бізнес-стратегій);
2. Беззбитковість: відсутність збитків за даними бухгалтерської (фінансової) звітності більш ніж в одному податковому (звітному) періоді серед тих періодів, які використовуються для розрахунку відповідних показників рентабельності;
3. Критерій незалежності структури володіння: компанія не повинна володіти прямо та/або опосередковано корпоративними правами іншої юрособи з часткою 25% і більше, а також не повинна мати у своєму складі учасника (акціонера) – юридичну особу з часткою прямої (опосередкованої) участі 25% і більше.
Висновки
- Пов’язаність ТОВ 1 і ТОВ 2 через спільного директора (або інший вплив тієї самої фізичної особи) виключає належну незалежність ТОВ 2 та унеможливлює включення такої компанії до вибірки зіставних осіб;
- Збіг виду діяльності або КВЕД не є достатнім критерієм зіставності — необхідно документально підтвердити зіставність функцій, активів, ризиків та інших економічно значущих характеристик;
- Використання ТОВ 2 як зіставної компанії створює суттєвий податковий ризик: контролюючі органи виключать її дані з розрахунку ринкового діапазону рентабельності, що призведе до перегляду діапазону та можливого донарахування податкових зобов'язань.