Землі запасу в постійному користуванні юридичної особи: що з МПЗ?
Юрособа використовує земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель запасу селищної ради на правах постійного користування. Чи звільнена юрособа від нарахування МПЗ для такої земельної ділянки в декларації з податку на прибуток відповідно до п. 38-1.2 ст. 38 ПКУ?
Відповідно до пп. 38-1.2 ПКУ мінімальне податкове зобов’язання не визначається для земель запасу. ПКУ не ідентифіковано, які саме землі віднесено до земель запасу для застосування даного пункту. Проте, ст. 19 ЗКУ визначено наступне:
Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:
- землі сільськогосподарського призначення;
- землі житлової та громадської забудови;
- землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;
- землі оздоровчого призначення;
- землі рекреаційного призначення;
- землі історико-культурного призначення;
- землі лісогосподарського призначення;
- землі водного фонду;
- землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення».
Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.
Тобто, до земель запасу відносяться землі, які не надані у власність або користування.
В наведеній ситуації земельні ділянки передано у постійне користування, тому на нашу думку, в зазначеному випадку звільнення немає і МПЗ нараховується та сплачується в загальному порядку.
Адже мінімальне податкове зобов’язання визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік.
Та з цього приводу також доцільно отримати власну ІПК, адже окремих роз’яснень ДПС немає.
***
Читайте також: