Заряджання електромобілів за договорами комісії у 2026 році: ризики застосування пп. 292.4 ПКУ (аудіоверсія)
Товариство за договорами комісії організовує через програмну платформу надання послуг заряджання електромобілів на станціях власників/орендарів — комітентів. Усі кошти від користувачів надходять товариству, яке утримує комісійну винагороду, а решту перераховує комітентам. Чи застосовується до цієї діяльності п. 292.4 ПКУ та чи включається до доходу платника єдиного податку лише комісійна винагорода?
Цивільно–правовий аспект
Вимоги до договору комісії регламентуються приписами ст.1011 – 1028 ЦКУ. За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (ст.1011 ЦКУ). Тобто за вказаним договором комісіонер зобов’язується укласти правочини від свого імені, але за дорученням та за рахунок комітента. Комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.1014 ЦКУ). Комітент зобов'язаний забезпечити комісіонера усім необхідним для виконання обов'язку перед третьою особою. За договором, укладеним з третьою особою, комісіонер набуває права навіть тоді, коли комітент був названий у договорі або прийняв від третьої особи виконання договору (ч.1,2 ст.1016 ЦКУ).
В свою чергу правочином вважається дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Таким чином оцінюючи фактичні обставини консультації за договором комісії комісіонер фактично від свого імені, але за рахунок комітента може надавати третій особі послуги з заряджання електромобілів.
Податковий аспект
Послуги з заряджання електромобілів кваліфікуються податковою як перепродаж (постачання) електроенергії (ІПК від 27.04.2026 №2425/ІПК/99-00-04-03-03), а відтак підприємства, що надають такі послуги не можуть перебувати на спрощеній системі оподаткування згідно з приписами. Позиція податківців є виразно фіскальною та суперечить нормам спеціального законодавства: відповідно до ч. 5 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» (зі змінами, внесеними Законом №2956-IX), надання послуг із заряджання електромобілів за допомогою електрозарядних станцій вважається споживанням електричної енергії та не є її постачанням. Про суперечливість вказаного висновку редакція детально писала у своїй консультації.
В свою чергу слід врахувати, що вказане трактування податкової цих взаємовідносин є сталим, а судова практика ще несформована, а відтак платнику необхідно зважити під час прийняття рішенні на цей суттєвий ризик.
При цьому нормами п. 292.4 ПКУ прямо передбачено, що у разі надання послуг комісії доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента). Тобто, оподаткуванню підлягає саме дохід комісіонера, а не вся сума, що отримується від третьої особи. Проте, платники єдиного податку першої - третьої груп повинні здійснювати розрахунки за надані послуги виключно в грошовій формі (п.291.6 ПКУ).
Таким чином, комісійну винагороду комісіонер повинен отримувати від комітента у грошовій формі, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок комісіонера, а не за рахунок її утримання самим комісіонером з грошових коштів отриманих від третьої особи при перерахуванні комітенту. В інакшому випадку податкова може анулювати свідоцтва платника єдиного податку (п.3 пп. 299.10, п.4 пп.298.2.3 ПКУ).
Аспекти на які необхідно звернути увагу
До предмету договору необхідно підходити зважено, адже якщо в предметі буде вказано, що товариство забезпечує за допомогою свого програмного забезпечення доступ споживача до інформації про місця зарядних станцій, що належать третій особі та здійснює управління обліку процесу заряджання електроавтомобілів, то такий договір за своєю природою буде вже не договором комісії, а договором послуг третій особі (власнику зарядних станцій). А відтак втрачається правова підстава для зарахування грошових коштів від споживачів та вся сума такого зарахування буде вважатись доходом товариства.
Не менш важливим є наявність належним чином оформлених первинних документів, а саме звіту комісіонера в якому необхідно чітко відобразити правочини укладені комісіонером за дорученням комітента, що дозволяють їх ідентифікувати, а також суму комісійної винагороди.
Висновки
- До складу доходу платника єдиного податку відноситься виключно сума комісійної винагороди, отримана ним у грошовій формі від комітента;
- Договір комісії та первинні документи повинні бути оформлені таким чином, щоб з їх змісту було чітко зрозуміло предмет комісійних послуг, а також обсяг і зміст господарської операції, вчиненої за дорученням комітента;
- Необхідно зважити на ризик анулювання реєстрації платника єдиного податку у зв’язку з наданням послуг із заряджання електроавтомобілів.