Зарплата за години відключення електроенергії
Як правильно табелювати та нараховувати ЗП працівникам, якщо щодня різна тривалість роботи, у зв’язку з відключенням світла. Чи краще оформити неповний робочий день за ініціативи працівника чи гнучкий графік? Чи можливо встановити простій працівникам на час відсутності електроенергії, але як тоді рахувати зарплату (за відпрацьовані години, а за простій 2/3?)?
Час, коли працівники, перебуваючи на робочих місцях, не працюють через відключення електроенергії, є простоєм.
Відповідно до ст. 34 КЗпП, простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
Згідно з вимогами ст. 113 КЗпП, час простою не з вини працівника, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Встановити неповний робочий день чи гнучкий графік роботи для працівників, які вийшли на роботу на підприємство не вдасться, оскільки окрім планових, є і екстрені відключення світла, під які важко підлаштуватися.
Якщо роботодавець не хоче оплачувати простій працівникам, тоді він має забезпечити працівників засобами для комфортної роботи: акумуляторами, генераторами, павербанками, ноутбуками з додатковою зарядною батареєю та іншими необхідними засобами, що потрібні для виконання роботи.
Час простою законодавством не визначений, тобто він є необмеженим. Роботодавець може запровадити простій для конкретного відділу, цеху чи для всього підприємства відразу.
Простій у випадку відключення електроенергії запроваджується наказом керівника.
Табелювання у випадку відключення світла
День, у якому працівник має години роботи та години простою, в табелі відображають через дріб, наприклад працівник 07.12.2022 відпрацював 4 год. та 4 год. був у вимушеному прогулі через відключення світла, тоді у верхній комірці буде зазначено «4/4», а у нижній літерний код «Р/П» або цифровий код «1/23».
Оплата роботи
Як зазначено вище, оплата простою здійснюється за ст. 113 КЗпП та не може бути нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
При розрахунку простою, що вимірюється годинами, оплату потрібно проводити:
- при оплаті за окладом — виходячи із зарплати за годину, розрахованої шляхом ділення окладу на кількість годин, установлених згідно з графіком роботи;
- при погодинній оплаті праці та відрядній формі оплати праці — виходячи з годинної тарифної ставки.
Для розуміння розглянемо приклади:
Приклад 1. Оплата за окладом.
Оклад працівника становить 10000,00 грн. За листопад 2022 р. встановлено 22 р.д. (при 40- годинному робочому тижні – це 176 год). Половину робочого часу за місяць працівник провів у простої через відключення світла (88 год.).
В даному випадку:
- зарплата за відпрацьовані години склала 5000,00 грн. (10000,00 грн : 176 норм.год. х 88 відпр.год).
- оплата за час простою 3333,33 грн. (10000,00 грн :176 норм.год. х 2:3 простій х 88 год.простою).
Зарплата працівника за листопад 2022 р. склала: 8333,33 грн.
Приклад 2. Оплата за відрядною формою.
Працівнику при відрядній оплаті праці за одиницю виробленої деталі встановлено розцінку 35 грн за деталь, норма деталей на годину – 4 шт. Половину робочого часу за місяць працівник провів у простої через відключення світла (88 год.), за відпрацьовані години він виконав норму 4 деталі за годину.
В даному випадку:
- зарплата за відпрацьовані години склала 12320,00 грн (35 грн х 4 деталі х 88 годин);
- оплата за час простою 8213,33 грн ((35 грн х 4 год.) х 2:3 простій х 88 год.простою).
Зарплата працівника за листопад 2022 р. склала: 20533,33 грн.
Приклад 3. Погодинна форма оплати.
Працівнику встановлено погодинну оплату в розмірі 50 грн/год. Половину робочого часу за місяць працівник провів у простої через відключення світла (88 год.).
В даному випадку:
- зарплата за відпрацьовані години склала 4400,00 грн (50 грн х 88 год.);
- оплата за час простою 2933,33 грн (50 грн х 2:3 простій х 88 год. простою).
Зарплата працівника за листопад 2022 р. склала 7333,33 грн.