Зайва податкова накладна та її обнулення у 2026 році: ризики відображення в декларації з ПДВ (аудіоверсія)
У вересні виконавець склав акт виконаних робіт, передав його замовнику на підпис і на дату складання акта склав та зареєстрував податкову накладну. Згодом замовник відмовився підписувати акт. Виконавець склав і зареєстрував розрахунок коригування, яким обнулив зайво складену податкову накладну. Чи потрібно відображати цю податкову накладну та розрахунок коригування в декларації з ПДВ?
Запитання
У вересні виконавцем було оформлено акт виконаних робіт та передано на підпис замовнику. На дату оформлення акту виписана та зареєстрована податкова накладна. Пізніше замовник повідомив, що акт підписуватись не буде. На зайво зареєстровану податкову накладну був оформлений та зареєстрований розрахунок коригування, який її обнулив. Чи потрібно включати до декларації з ПДВ зайво складену ПН та РК?
Коротка відповідь
Ні, включати до податкової декларації з ПДВ зайво складену податкову накладну (ПН) та розрахунок коригування (РК) до неї не потрібно. За відсутності реальної господарської операції ці документи не підлягають відображенню у податковій звітності.
Обґрунтування
Відсутність факту господарської операції та об’єкта оподаткування
Згідно з п. 187.1 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ при постачанні послуг/робіт є дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, або дата зарахування коштів (перша подія). Оскільки замовник відмовився від підписання акта виконаних робіт і оплата не здійснювалася, господарська операція фактично не відбулася. Відповідно, сам факт помилкового складання та реєстрації ПН в ЄРПН за відсутності операції не створює податкових зобов'язань (п. 201.1 ПКУ).
Заборона формування звітності без первинних документів
Відповідно до п. 44.1 ПКУ платникам податків забороняється формувати показники податкової звітності на підставі даних, не підтверджених первинними документами, регістрами бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
Згідно з п. 6 розд. III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.2016 №21, дані, наведені у податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника. Оскільки непідписаний акт не відображається в бухгалтерському обліку як дохід або реалізація, законних підстав показувати таку операцію в декларації з ПДВ немає.
Функція анулюючого розрахунку коригування
Зменшуючий РК із кодом причини коригування «103» (повернення товару або авансових платежів), складений з урахуванням норм п. 192.1 ПКУ, виконує суто технічну роль у системі електронного адміністрування (СЕА ПДВ) — він обнуляє показники помилкової ПН в ЄРПН. Оскільки первинного податкового зобов'язання не виникло, такий РК також не відображається у декларації та додатку 1 (Д1) до неї.
Практичні наслідки залежно від статусу подання звітності
Якщо декларацію за вересень ще не подано
- Ані зайву ПН, ані РК до неї взагалі не вносьте до декларації за вересень (чи за наступні періоди).
Зверніть увагу на ліміт: якщо РК зареєстровано в іншому звітному періоді, ніж складено ПН (наприклад, у жовтні), через алгоритми СЕА ПДВ у періоді реєстрації РК може виникнути показник Перевищ, який тимчасово зменшить реєстраційний ліміт.
Якщо вересневу декларацію вже було подано з урахуванням цієї ПН
Зменшити податкові зобов'язання шляхом включення зменшуючого РК до поточної декларації не можна. Помилку виправляють виключно через подання уточнюючого розрахунку (УР) до декларації за вересень на підставі п. 50.1 ПКУ, знявши суму помилкової операції (зі знаком «−» у графі 6). Якщо у вересні заповнювався додаток Д1, до УР обов'язково додається уточнюючий додаток Д1, у якому помилковий запис стосовно замовника знімається відповідним рядком зі знаком «−». Сам РК до уточнюючої звітності не включається.