Як визначити строк амортизації авто після капітального ремонту, якщо його балансова вартість до поліпшення нульова?

ТОВ провело капітальний ремонт двигуна замортизованого авто. Строк використання – 10 років. Якщо на цю суму збільшити первісну вартість авто, то чи можна його строк амортизації після поліпшення поставити 2-3 місяці?

Капітальний ремонт - ремонт, який виконується для відновлення справності та повного або близького до повного відновлення ресурсу виробу із заміною чи відновленням будь-яких частин, у тому числі базових.

До капітального ремонту належать роботи, пов'язані із заміною кузова для автобусів та легкових автомобілів, рами для вантажних автомобілів або одночасною заміною не менш трьох базових агрегатів (Положення №102).

Відповідно до Положення №102 двигун відноситься до базових агрегатів транспортного засобу.

Ремонт двигуна є достатньо вартісним і зазвичай проводиться в крайньому випадку, коли необхідно продовжити експлуатаційні можливості авто.

Це, своєю чергою, призведе до збільшення майбутніх економічних вигод, тому що експлуатаційні можливості авто буде збільшено. Відповідно до пп. 14 НП(С)БО 7, необхідно збільшити первісну вартість авто на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта , що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта. Тобто таке поліпшення призведе до збільшення первісної вартості.

Тепер питання: який же строк амортизації авто після збільшення його первісної вартості, адже за даними ТОВ його ліквідаційна вартість до поліпшення нульова?

Відповідно до п. 4 П(С)БО 7, основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, виконання робіт і надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Таким чином, менше року строк амортизації основного засобу бути не може, бо в іншому випадку автомобіль не відповідає визначенню основного засобу.

Відповідно до пп. 24 П(С)БО 7, при визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід ураховувати:

  • очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;
  • фізичний та моральний знос, що передбачається;
  • правові або інші обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори.

Також строк корисного використання об'єкта ОЗ повинен переглядатися внаслідок зміни очікуваних економічних вигід від його використання (пп. 28 П(С)БО 7).

В ПКУ, зокрема в пп. 138.3 ПКУ, зазначено, що при розрахунку амортизації потрібно керуватися П(С)БО, враховуючи мінімальні терміни експлуатації необоротних активів. Тому очевидно, що загальний строк корисного використання з урахуванням його змін не може бути меншим від зазначеного пп. 138.3.3 ПКУ.

Зауважимо, що авто вже використовувалося ТОВ протягом 10 років, його загальний строк використання більше строку зазначеного ПКУ, зокрема, 5 років. Тому підприємство може встановити як більші строки корисного використання ОЗ, так і менші за встановлені ПКУ. Дані строки мають бути обґрунтованими, визначені з урахуванням технічних характеристик авто, та закріплені рішенням комісії ТОВ.

Проте, якщо підприємство застосовує податкові різниці відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, то при розрахунку амортизації, на яку зменшується фінрезультат з метою оподаткування, застосування мінімально допустимих строків згідно з пп. 138.3.3 ПКУ є обов'язковим.

При продажу авто, ТОВ переведе його до складу запасів і обліковуватиме на субрахунку 286 "Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу" за найменшою з двох величин - балансовою вартістю або чистою вартістю реалізації. На необоротні активи, утримувані для продажу, у т.ч. необоротні активи, що входять до групи вибуття, амортизація не нараховується (НП(С)БО 27).

Після переведення до даної групи авто ТОВ вже не зможе вплинути на балансову вартість основного засобу. У даній ситуації необхідно буде врахувати положення пп. 188.1 ПКУ, зокрема, база оподаткування ПДВ операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Отже:

1. Витрати на капітальний ремонт двигуна призводять до збільшення економічних вигід використання авто, так як збільшують його продажну вартість та строк експлуатації. Перекваліфікувати дані витрати у витрати на поточний ремонт не можна;

2. Строк амортизації основного засобу не може бути менше одного року та має бути обґрунтованим компетентною комісією;

3. На нашу думку, перед продажем основного засобу підприємству необхідно проводити оцінку доцільності ремонту, адже ринкова ціна може бути нижчою за понесені витрати. У наведеній ситуації, можливо, доведеться донарахувати ПДВ до мінімальної бази, якщо балансова вартість авто буде нижче вартості реалізації.

***

Додатково читайте: