Як встановити межу суттєвості для витрат?

Як в обліковій політиці описати межу суттєвості для визнання витрат минулого періоду в розмірі 0,2% від витрат (формулювання та нормативна база)?

Особливості встановлення критеріїв суттєвості наведені в пп. 2.20 Методрекомендацій №635.

Це всього-на-всього рекомендації. З іншої сторони, немає нормативних документів, які визначають процедуру визначення суттєвості. Тож зазначені Методрекомендації – єдине офіційне джерело інформації, в якому зазначено, яким чином можуть встановлюватися критерії суттєвості.

Тому при встановленні власного критерія суттєвості підприємству доцільно взяти за основу дані Методрекомендації.

Відповідно до пп. 2.20.1 Методрекомендацій №635 базою визначення кількісних критеріїв суттєвості інформації про господарські операції та події щодо доходів і витрат доцільно обрати суму чистого прибутку (збитку), можливим є визначення базою або загальну суму доходів підприємства, або загальну суму витрат, також за базу може бути обрана найбільша за значенням класифікаційна група доходів (наприклад чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та відповідно витрат (собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг). Кілоблькісний критерій доцільно визначити у діапазоні до 2 відсотків, якщо базою обрано чистий прибуток (збиток) підприємства, або до 0,2 відсотка, якщо базою обрано суму доходів і витрат.

На підставі наведеного пункту Методрекомендацій формулювання наказу про облікову політику щодо критерію суттєвості за витратами може звучати, приміром, так:

«Базою визначення кількісного критерію суттєвості інформації про господарські операції та події щодо витрат обрати загальну суму витрат підприємства. Кількісний критерій суттєвості встановлюється в розмірі до 0,2% від загальної суми витрат підприємства (див. пп. 2.20.1 Методичних рекомендацій №635)».

***

Читайте також: