Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?

Запитання:

Підприємство відвантажило товар, який було повернено. Як скласти РК?

• 30.10.2024 р. товар сплатили та забрали (складено ВН) – 3000 грн;
• 04.11.2024 р. частину товару повернуто (оформлено накладну на повернення) - 2000 грн та відвантажено інший товар (складено ВН) – 1000 грн;
• 06.11.2024 р. повернуто кошти покупцеві - 1000 грн.

Відповідь:

Позиція ДПС, викладена в ЗІР (101.04), запитання: «Як в податковому обліку з ПДВ продавця/покупця відображається операція з повернення покупцем частини товарів, кошти за які залишаються у продавця та зараховуються в рахунок оплати за іншою поставкою товарів?».

Відповідь: «У разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг податкові зобов’язання постачальника (продавця) підлягають коригуванню на підставі зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування.

Отримувач (покупець) відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.

У разі, якщо на дату повернення частини товарів сума оплати за них зараховується в рахунок оплати іншого товару, то постачальник на зазначену дату на суму коштів, які зараховуються в рахунок оплати іншого товару, повинен скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН».

У цій консультації не визначено, на яку саме дату складати РК при поверненні товарів, зокрема, при поверненні товарів чи поверненні суми оплати.

Своєю чергою, відповідаючи на питання в ЗІР (101.04): «Як в податковому обліку з ПДВ продавця/покупця відображається операція з повернення покупцем товарів, кошти за які не зараховуються в рахунок оплати за іншою поставкою товарів, та будуть поверненні покупцю?», податківці говорять: «У разі повернення покупцем товарів, кошти за які не зараховуються в рахунок оплати за іншою поставкою товарів та будуть повернуті покупцю, постачальник (продавець) на дату такого повернення товарів складає розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання коштів / постачання товарів».

Тобто якщо ТОВ може чітко ідентифікувати операцію як необ’єктну для ПДВ, тобто за нею відсутнє постачання (наприклад, є лист на повернення чи додаткова угода), то РК потрібно скласти на дату повернення товару.

Враховуючи роз’яснення податківців, ТОВ необхідно скласти та зареєструвати такі ПН та РК:

• 30.10.2024 р. – ПН на суму 3000 грн - підстава оплата/відвантаження (відповідно до умови все в одну дату);
• 04.11.2024 р. – РК на всю суму ПН від 30.10.2024 р. - 3000 грн – підстава повернення товару. Заборгованість стає грошовою;
• 04.11.2024 р. – ПН від 04.11.2024 р. на суму - 2000 грн – підстава відвантаження нового товару.

На дату повернення коштів в податкову обліку ніяких операцій не проводимо.

Що нам каже ПКУ?

Відповідно до пп. 192.1 ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Фактично ПКУ нам говорить про те, що РК складається у разі зміни компенсації вартості товарів, повернення коштів особі, що повернула товар або при поверненні попередньої оплати покупцю.

Звертаємо увагу, що у разі повернення товару з тих чи інших причин не можна чітко ідентифікувати, що операція перестала бути постачанням в розумінні ПКУ. Адже товар може бути відвантажений пізніше або укладена додаткова угода до цього договору і буде змінена номенклатура.

Життя нам додає багато цікавих практичних ситуацій і не обмежується шаблоном. Тому якщо у підприємства немає підстав визначити господарську операцію як необ’єктну для ПДВ, то і РК не складеш. Адже ПН та РК мають відповідати даним бухгалтерського обліку, на чому наголошують і податківці. А облік передбачає наявність первинних документів, які дозволяють ідентифікувати господарську операцію.

Зауважимо, що номенклатуру можна змінити до поставки або на дату поставки товару. Питання лише в тому, на яку дату проводити остаточне коригування: на дату повернення товару чи на дату повернення коштів.

Тому на нашу думку, якщо документально зафіксовано зарахування заборгованості за товар в погашення нового товару в сумі 2000 грн, то ТОВ складає:

• 30.10.2024 р. – ПН на суму 3000 грн, підстава – оплата/відвантаження товару (відповідно до умови запитання все відбулося в одну дату);
• 04.11.2024 р. – ПН на новий товар – 2000 грн;
• 04.11.2024 р. – РК до ПН від 30.10.2024 р., яким знімається номенклатура повернутого товару на суму 2000 грн (лист на зарахування частини оплати від 30.10 в рахунок відвантаження товару 04.11).
• 06.11.2024 р. – РК до ПН 30.10.2024 р. – 1000 грн – повернення коштів.

Припустимо, покупець 30.10 оплатив та забрав товар А, Б, В на суму 3000 грн, 04.11 він повернув товари А і Б, і взяв товари Г і Д. Тоді схема складання ПН та РК може бути такою:

Ми не можемо врахувати всіх варіацій умов щодо поставки, тому навели загальні підходи, а підприємство самостійно приймає рішення. Якщо інформації для прийняття рішення недостатньо, то пропонуємо отримати власну ІПК.