Як продовжити дію ліцензії на зберігання пального?

У підприємства закінчується термін дії ліцензії на зберігання пального для власних потреб (ліцензія видана 18.03.2020, термін дії до 18.03.2025). Що потрібно зробити для отримання нової ліцензії чи продовження існуючої? Оплата за ліцензію щороку проводилась вчасно, заборгованість відсутня.

Отримання нової ліцензії за Законом №481

Потрібно отримати нову ліцензію на зберігання пального.

До 01.01.2025 р. діє порядок отримання нової ліцензії, встановлений Законом №481. Про це ми писали тут. За цим самим посиланням наведено перелік документів, які слід подавати.

Отримання нової ліцензії за Законом №3817

Але в розглядуваній ситуації ліцензія діє до 18.03.2025 р. Тому, очевидно, що документи на отримання нової ліцензії подаватимуться вже після 01.01.2025 р. згідно з Законом №3817. Тому отримувати нову ліцензію слід за нормами Закону №3817.

Порядок отримання нової ліцензії наведено в ст. 43 Закону №3817.

Для отримання ліцензії до податкового органу подається заява (див. ч. 2 ст. 43 Закону №3817). Але перед отриманням ліцензії слід сплатити річну плату за ліцензію (див. ч. 4 ст. 50 Закону №3817).

Інформація, що має зазначатися в ліцензії, наведена в ч. 3 ст. 34 Закону №3817.

В ч. 5 ст. 34 Закону №3817 наведені копії документів, які слід додати до ліцензії. Але в цій частині також зазначено, що суб’єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, копії зазначених документів не подають. Такі суб’єкти господарювання у заяві про отримання ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки зазначають про використання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки і наводять такі відомості:

  • для стаціонарних резервуарів - загальна місткість і їх фактичне місцезнаходження;
  • для нестаціонарних ємностей та/або споживчої тари (крім споживчої тари, тари споживача та поворотної тари (газові балони) кожна об’ємом до 60 літрів включно):
  • для ємностей місткістю до 250 літрів кожна та загальною місткістю ємностей та/або споживчої тари до 500 літрів включно - про їх наявність, без зазначення загальної кількості таких ємностей, та про їх фактичне місцезнаходження;
  • для ємностей місткістю понад 250 літрів кожна - місткість кожної ємності та загальна місткість ємностей, без зазначення їх фактичного місцезнаходження.

Згідно з ч. 7 ст. 34 Закону №3817 орган ліцензування зобов’язаний прийняти рішення про надання або про відмову в наданні ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у такі строки:

  • не пізніше 20 робочих днів з дня одержання від заявника заяви про отримання ліцензії на право зберігання пального;
  • не пізніше 10 робочих днів з дня одержання від заявника заяви про отримання ліцензії на право право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.

Відповідно до ч. 8 ст. 34 Закону №3817 орган ліцензування не пізніше наступного робочого дня за днем прийняття рішення про надання або про відмову в наданні ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності:

  1. вносить відомості про надання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та направляє заявнику витяг з відповідного реєстру в електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ;
  2. направляє заявнику рішення про відмову у наданні ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності в електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ, із зазначенням підстави відмови.

Заявник набуває право на провадження виду господарської діяльності з дня внесення органом ліцензування відомостей про надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального, або з дня, наступного за днем виникнення безумовного обов’язку внесення органом ліцензування відомостей про надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до зазначених реєстрів.

Вищезазначені строки слід враховувати для своєчасного подання заяви, щоб не сталося так, що стара ліцензія закінчилася, а нова ще не почалася і в цей же час підприємство має пальне на зберіганні.

Отримання ліцензії в автоматичному режимі

Ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки можуть надаватися автоматично за таких умов, згідно з ст. 47 Закону №3817:

  • суб'єкт господарювання має бути зареєстрований у податкових органах і повідомити про об'єкти оподаткування;
  • до нього не повинні застосовуватися санкції РНБО або контроль з боку держави-агресора;
  • протягом останнього року не має бути припинених ліцензій на аналогічну діяльність, а також відсутній податковий борг з акцизного податку та штрафів;
  • обов'язковою є електронна ідентифікація в електронному кабінеті.

Це основні вимоги для автоматичного отримання відповідних ліцензій, які значно спрощують процес їх надання за умови дотримання всіх зазначених критеріїв.

Щоб отримати автоматичну ліцензію, суб’єкт господарювання має подати до податкової служби відповідну заяву (див. ч. 2 ст. 47 Закону №3817). Подання здійснюється двома можливими способами - через Єдиний державний вебпортал електронних послуг (також відомий як "Дія") або в електронній формі відповідно до процедури, визначеної статтею 42 ПКУ.

Інформація, що зазначається в заяві, наведена в ч. 3 ст. 47 Закону №3817.

Обробка інформації, наведеної в заяві, здійснюється автоматично програмним забезпеченням. Ліцензія також видається автоматично, дані до Єдиного реєстру вносяться автоматично.

Суб’єкт господарювання може розпочати свою господарську діяльність з моменту, коли інформація про його ліцензію з'явиться в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального. Тобто саме факт внесення даних до відповідного реєстру, а не просто отримання ліцензії, є відправною точкою для законного початку діяльності.

Але перед отриманням ліцензії слід сплатити річну плату за ліцензію (див. ч. 4 ст. 50 Закону №3817), а також врахувати строки внесення даних до реєстру.