Як обчислити собівартість імпортованого товару?

Складові собівартості товару

Імпортний товар оприбутковується в бухгалтерському обліку за первісною вартістю. Така вартість формується із витрат, наведених у пп. 9 НП(С)БО 9. До неї потрапляють:

• суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю-нерезиденту) за вирахуванням непрямих податків та знижок, наданих постачальником (продавцем);
• суми ввізного мита;
• суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;
• транспортно-заготівельні витрати (затрати транспортування, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування);
• інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Сума, що сплачується постачальнику (контрактна вартість товару), є основною для формування первісної вартості придбаного у нерезидента товару. Оскільки вона виражена в іноземній валюті, для її визначення слід перерахувати контрактну вартість у гривні. Правила перерахунку залежатимуть від того, яка подія відбулася першою: оприбуткування товару (визнання товару активом) чи сплата за нього коштів (передоплати) нерезиденту.

Правила перерахунку валютної вартості

Згідно з пп. 5 НП(С)БО 21 операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дня дати здійснення господарської операції (дати визнання активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів і витрат).

Якщо першою подією є оприбуткування товару, то контрактна вартість перераховується в гривні за курсом НБУ на дату визнання товару активом.

Якщо спочатку був перерахований нерезиденту аванс, то контрактну вартість визначають, спираючись на п. 6 НП(С)БО 21, а саме: вартість товару перераховується у гривні виходячи з курсу валют, встановленого НБУ на дату сплати авансу. Якщо здійснюється не одна, а декілька оплат, то контрактна вартість обчислюватиметься як сума окремих авансових оплат, кожна з яких, у свою чергу, перераховується за офіційним курсом НБУ на дату здійснення такої оплати.

Отже, у наведеній ситуації собівартість товару визначається в частині сплаченого авансу — за офіційним курсом НБУ на дату авансу, а решта — за офіційним курсом НБУ на дату оприбуткування товару.

Дата оприбуткування імпортного товару

Виникає питання — якою датою потрібно оприбуткувати імпортний товар? За роз'ясненнями Мінфіну (лист від 21.04.2009 р. №31-34000-20-27/11292, лист від 18.11.2016 р. №31-11410-07-27/32754) оприбутковувати імпортний товар потрібно датою, на яку до підприємства переходять ризики та вигоди, пов'язані з правом власності на даний товар. Такою датою може вважатися:

• дата за правилами Інкотермс — дата, на яку припадає момент переходу ризиків та відповідальності за товар від продавця до покупця. Визначається умовами договору поставки. Наприклад, за умовою EXW нею буде дата, на яку товар передається покупцю на складі продавця;
• дата отримання повного фізичного контролю над товаром — це може бути завезення товару на склад покупця, наприклад, на митний склад.

Слід зазначити, що дата митного оформлення не є визначальною для оприбуткування товару. Митна декларація фіксує лише факт перетину товаром державного кордону України та нарахування митних платежів, але не фіксує набуття права власності на товар.

Висновки:

Собівартість імпортованого товару, за який було сплачено часткову передоплату, визначається виходячи із курсу НБУ на дату передоплати (для сплаченої частини) та на дату оприбуткування товару (для решти суми). Датою оприбуткування є дата переходу ризиків та вигод за договором (відповідно до умов Інкотермс або інших умов договору), а не дата завершення митного оформлення.