Витрати на дозволи праці іноземців у 2026 році: порядок відображення для податку на прибуток (аудіоверсія)

Коротка відповідь

Для цілей податку на прибуток витрати на сплату плати за видачу або продовження дії дозволу на застосування праці іноземців відображаються за правилами бухгалтерського обліку через капіталізацію та амортизацію нематеріального активу (НМА), без коригування фінансового результату на податкові різниці, якщо підприємство не застосовує різниці. Якщо підприємство застосовує різниці, воно здійснює коригування фінансового результату відповідно до ст. 138 ПКУ.

Обґрунтування

1. Бухгалтерський та податковий статус дозволу

Дозвіл на право застосування праці іноземця є документом, який дає право на застосування праці конкретного іноземного фахівця, діє протягом визначеного строку та приносить підприємству економічні вигоди.

У бухгалтерському обліку витрати на отримання дозволу (плата за видачу або продовження дії дозволу) за умови відповідності критеріям визнання НМА капіталізуються на субрахунку 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів», а при отриманні дозволу зараховуються до складу НМА на субрахунок 127 «Інші нематеріальні активи» відповідно до НП(С)БО 8.

У податковому обліку згідно з пп. 138.3.4 ПКУ такий дозвіл класифікується як НМА групи 6 «Інші нематеріальні активи».

2. Амортизація та вплив на податок на прибуток

Вартість дозволу підлягає амортизації протягом строку його дії, визначеного у виданому дозволі.

Нарахування амортизації у бухобліку здійснюється щомісячно: Дебет рахунків витрат (92 «Адміністративні витрати» або 91, 93 залежно від посади іноземця) — Кредит 133 «Накопичена амортизація нематеріальних активів».

Ці витрати через механізм амортизації зменшують фінансовий результат до оподаткування відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ.

3. Податкові різниці

Якщо підприємство застосовує податкові різниці:

• Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму бухгалтерської амортизації дозволу та зменшується на суму податкової амортизації, розрахованої за правилами ст. 138 ПКУ.

Оскільки строк податкової амортизації для групи 6 встановлюється відповідно до правовстановлюючого документа (самого дозволу), строки амортизації в бухгалтерському та податковому обліку зазвичай збігаються. У такому разі коригування на бухгалтерську та податкову амортизацію є однаковими за сумою і не впливають на об’єкт оподаткування, однак їх відображають у декларації з податку на прибуток.