Виділ товариства у 2026: ПДВ-ризики зміни статутного капіталу одним рішенням учасника (аудіоверсія)

Законодавство України не містить вимоги щодо оформлення окремих рішень (протоколів) для кожної корпоративної дії. Позиція податкових органів щодо «недійсності» виділу через об’єднання питань зменшення та збільшення статутного капіталу (СК) в одному рішенні є формальною та не має прямого підґрунтя в нормах права.

Окрім того, податкові органи не можуть заперечувати реєстраційну дію, вчинену державним реєстратором у відповідності до вимог Закону №755. Податкові органи отримують лише інформацію про факт вчинення реєстраційної дії (наприклад, виділу) та копії документів за підписом (КЕП) державного реєстратора. Скасувати реєстраційну дію можна в порядку ст. 34 Закону №755. Податкові органи відповідних повноважень не мають. Далі детальніше.

Правомірність об’єднання питань у одному рішенні

Відповідно до ст. 30 Закону про ТОВ (або аналогічних норм для АТ), до компетенції загальних зборів (або одноосібного учасника) належить як зміна розміру статутного капіталу, так і прийняття рішення про виділ. Закон не забороняє включати до порядку денного декілька питань та фіксувати рішення за ними в одному протоколі або рішенні учасника. Головною умовою є дотримання процедури голосування та нотаріальне засвідчення підписів (якщо це передбачено статутом або законом для відповідних змін).

Факт реєстрації як доказ здійснення виділу

Виділ вважається завершеним з моменту державної реєстрації новоствореного товариства та реєстрації змін до статуту товариства, з якого здійснюється виділ. Згідно з ч. 1 ст. 109 ЦКУ, виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Якщо державний реєстратор вніс відповідні записи до Єдиного державного реєстру (ЄДР), це підтверджує, що подані документи (зокрема Рішення учасника) відповідали вимогам закону. Податкові органи не мають повноважень самостійно визнавати реорганізацію «такою, що не відбулася», якщо записи в ЄДР є чинними.

Оподаткування ПДВ при виділі

Згідно з пп. 196.1.7 ПКУ, операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб не є об’єктом оподаткування ПДВ. Це стосується передачі активів від товариства, що реорганізується, до правонаступника. Оскільки виділ є законною формою реорганізації, спроба податківців нарахувати ПДВ на передані активи через «неправильне» оформлення рішення учасника є безпідставною, якщо факт передачі майна за розподільчим балансом підтверджений документально.

Зміна статутного капіталу

Зменшення СК при виділі є технічним етапом для виділення частки майна новому товариству. Подальше збільшення СК (наприклад, за рахунок нерозподіленого прибутку або додаткових внесків) є окремою господарською операцією, яка може бути ініційована одночасно. Як зазначено у ст. 17 Закону про ТОВ, збільшення СК за рахунок нерозподіленого прибутку не змінює пропорцій часток учасників і є законним інструментом капіталізації.

Висновки

• Об’єднання рішень (зменшення і збільшення СК) в одному документі не заборонене законом і не робить виділ недійсним;
• Державна реєстрація виділу в ЄДР підтверджує його законність; податкова не має повноважень це заперечувати;
• Передача активів при виділі не є об’єктом ПДВ (пп. 196.1.7 ПКУ), тому підстав для нарахування ПДВ і ПН немає.