Військовий облік ФОП у 2026 році: обов’язки, алгоритм дій та відповідальність згідно з законодавством (аудіоверсія)

Чинне законодавство України чітко розмежовує суб'єктів, на яких покладається обов'язок ведення персонального військового обліку працівників. Аналіз нормативної бази дозволяє дійти однозначного висновку: фізичні особи-підприємці до кола таких суб'єктів не належать.

Нормативне підґрунтя

Відповідно до пункту 3 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487 (далі — Порядок №1487), військовий облік запроваджується з метою визначення мобілізаційного людського ресурсу держави. При цьому стаття 34 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» разом із пунктом 16 Порядку №1487 визначають три види обліку:

• персонально-якісний — ведуть ТЦК та СП, органи СБУ та розвідувальні підрозділи;

• персонально-первинний — ведуть виконавчі органи місцевого самоврядування;

• персональний — ведуть керівники підприємств, установ та організацій.

У жодній із цих норм фізична особа-підприємець як окремий суб'єкт обліку не згадується. Поняття «підприємство, установа та організація» у контексті зазначених актів охоплює виключно юридичних осіб.

Відсутність відповідальності для ФОП

Важливим підтвердженням позиції є й те, що адміністративна відповідальність за порушення у сфері військового обліку також не поширюється на ФОП як роботодавців. Стаття 210 КУпАП передбачає відповідальність для призовників, військовозобов'язаних та резервістів — тобто ФОП може потрапити під дію цієї норми виключно як фізична особа (якщо сам є військовозобов'язаним), але не як роботодавець. Стаття 210-1 КУпАП, що регулює відповідальність за порушення організації військового обліку працівників, поширюється на громадян або посадових осіб підприємств, установ та організацій — знову ж таки без будь-якої згадки про ФОП.

Практичні наслідки відсутності обов'язку

З огляду на те, що ФОП не є суб'єктом ведення персонального військового обліку, на нього не покладаються такі функції:

• складання та звіряння списків персонального військового обліку з ТЦК та СП;

• повідомлення ТЦК та СП про прийняття або звільнення військовозобов'язаних;

• оповіщення найманих працівників про виклики або вручення повісток від ТЦК та СП.

Критичний аспект: бронювання

Відсутність обов'язків автоматично означає і відсутність відповідних прав. Оскільки ФОП не веде військового обліку, він позбавлений можливості:

• отримати статус критично важливого суб'єкта господарювання;

• забронювати найманих працівників від мобілізації;

• забронювати самого себе (відстрочка можлива лише на інших законних підставах).

Це суттєвий ризик, особливо для підприємців із найманими працівниками. Мобілізація самого ФОП може статися у будь-який момент, що фактично паралізує господарську діяльність.

Читайте також: Чи зобов’язані ФОПи вести військовий облік у 2026 році?

Висновки

1. Обов'язок ведення персонального військового обліку працівників законодавчо закріплений виключно за юридичними особами (підприємствами, установами та організаціями); ФОП цей обов'язок не стосується відповідно до Порядку №1487 та Закону №2232-XII.

2. Адміністративна відповідальність за порушення у сфері організації військового обліку (статті 210 та 210-1 КУпАП) не поширюється на ФОП як роботодавців — вони можуть притягатися до відповідальності лише як фізичні особи-військовозобов'язані.

3. Відсутність обов'язку вести військовий облік позбавляє ФОП права на бронювання найманих працівників та самого себе, що є суттєвим операційним ризиком.